Дослідження глибинних мотивів, причин та наслідків проведення історико-краєзнавчої діяльності ВУАН. З’ясування ролі ВУАН як найвищого наукового осередку країни у розвитку українського історико-краєзнавчого руху. Процес підготовки і закріплення кадрів.
При низкой оригинальности работы "Історико-краєзнавча діяльність установ історичного профілю Всеукраїнської академії наук в 20-х роках ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В роки всебічної розбудови українського державного життя неабиякого значення набувають перспективи подальшого розвитку краєзнавства, вивчення багатої культурно-мистецької спадщини українського народу. В час, коли відродження краєзнавчого руху на Україні стало реальністю, надзвичайно важливо зібрати, дослідити, узагальнити наукові форми історико-краєзнавчих досліджень, зробити його надбанням сьогодення. Протягом зазначеного періоду утвердився і термін “краєзнавство” як галузь науки, культури, громадської діяльності; набули поширення такі форми наукових досліджень, як вивчення археологічних старожитностей, збір фольклорно-етнографічного матеріалу, заходи по збереженню памяток старовини, виявлення, опрацювання і запровадження у науковий обіг великої кількості джерел з історії певного регіону. Обєктом дослідження є установи історичного профілю ВУАН, діяльність яких була спрямована на проведення і популяризацію регіонально-історичних досліджень; предметом - основні етапи, форми і методи проведення відповідної діяльності, її передумови і причини згортання, роль і місце окремих установ ВУАН у розвитку історичного краєзнавства. Географічні рамки праці охоплюють територію України в її тогочасних кордонах - терени, на яких установи ВУАН проводили активні регіонально-історичні дослідження, залучаючи широкі кола місцевих краєзнавців.Справжнє відродження краєзнавчого руху на Україні та повернення науковців до вивчення його історії відбувалося лише після розвінчання культу особи Сталіна. Починаючи з другої половини 80-х років, за нової суспільно-політичної ситуації, дослідники одержали змогу значно більше уваги приділити всебічному дослідженню діяльності провідних краєзнавців України 20-х років, переважна більшість яких була репресована. В 90-ті роки зявились грунтовні праці дослідників історико-краєзнавчого руху досліджуваного періоду, в яких досить детально висвітлені окремі форми і напрямки діяльності установ ВУАН в галузі вивчення і популяризації памяток історії і культури України. Найбільше розвідок присвячено питанням джерельної бази досліджень історико-краєзнавчої діяльності ВУАН, дослідженню памяткоохоронної та музеєзнавчої діяльності ВУАН, місцевим науковим при ВУАН товариствам, а також маловідомим фактам історико-краєзнавчої діяльності співробітників ВУАН. Дані про історико-краєзнавчі форми роботи ВУАН, звіти академічних структур історичного профілю вміщено у “Бюлетені Етнографічної комісії”, “Бюлетені Кабінету антропології та етнографії ім.Ф.К.Вовка”, “Бюлетені Комісії краєзнавства ВУАН”, “Записках Історично-філологічного відділу”, “Етнографічному віснику”, “Матеріалах з етнології”, “Студіях з історії України”, “Україні”, “Хроніці археології і мистецтва”, інших часописах.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
