Основні засади діяльності музейних закладів, що складалися, видозмінювалися та удосконалювалися у період ХIХ–початку ХХ ст. Форми роботи волинських музеїв щодо збору, опрацювання і представлення у власних експозиціях місцевих пам’яток старовини.
Аннотация к работе
Першим тодішнім музейним закладом Волині вважається музей, заснований у 1865 році при публічній бібліотеці губернського центру - міста Житомира. Таким був музей у селі Городок Ровенського повіту, заснований у 1896 році в маєтку і на кошти місцевого власника барона Ф.Штейнгеля. Вивчення й узагальнення діяльності музейних закладів Волині важливе й тому, що дозволяє показати основні шляхи виявлення та опрацювання памяток минулого, охарактеризувати витоки, розвиток та зміст екскурсійної і видавничої роботи, повернути науці і суспільству незаслужено забуті імена зачинателів волинського музейництва. Мета і задачі дослідження полягяють в тому, щоб грунтовно і цілісно показати історико-краєзнавчу діяльність музейних закладів Волині другої половини ХІХ - початку ХХ ст. як вагомого чинника досліджень регіону у вказаний період, їх внесок у вивчення та висвітлення минулого краю і збереження його історико-культурних памяток. показати зміст та значення у дослідженні минулого Волині такого напряму історико-краєзнавчої діяльності музейних закладів, як надання власних збірок для наукових досліджень та виставок;Особливо вирізняється дослідження В.Боцяновського, в якому переконливо обгрунтована думка про доцільність і своєчасність відкриття цього закладу як важливого осередку пошуку, вивчення та збереження волинських памяток старовини, насамперед археографічних. У цей час і пізніше про них лише побіжно згадано в монографіях, присвячених зародженню, становленню й розвитку музейної справи в Україні, узагальнюючих працях з історії України та Волині, деяких дослідженнях з проблем культурних звязків між окремими регіонами нашої держави у минулому. Тут міститься велика кількість матеріалів діловодства тодішніх офіційних російських державних установ - канцелярії волинського губернатора, Волинської духовної консисторії, місцевих міських дум, різноманітних регіональних церковних та світських громадських і наукових організацій, чия діяльність була безпосередньо або опосередковано повязана з історико-краєзнавчою роботою волинських музеїв - Волинського церковно-археологічного товариства, Товариства дослідників Волині, Київського товариства охорони памяток старовини і мистецтва, православних церковних братств у м. Ці листи дають змогу внести чимало нових штрихів у висвітлення проблем діяльності волинських музеїв, показати їх місце і роль в історико-краєзнавчому вивченні Волині, проаналізувати погляди науковців на вирішення низки питань, які виникали в процесі заснування та розгортання роботи музейних закладів, розвитку музейної справи на Волині загалом. Підсумком того, що було зроблено музеями та їх працівниками у справі обліку та опису старожитностей, які надійшли до цих установ, стали описи колекцій та звіти про діяльність, опубліковані музейними закладами чи товариствами, при яких функціонували музеї.