Основні засади діяльності музейних закладів, що складалися, видозмінювалися та удосконалювалися у період ХIХ–початку ХХ ст. Форми роботи волинських музеїв щодо збору, опрацювання і представлення у власних експозиціях місцевих пам’яток старовини.
При низкой оригинальности работы "Історико-краєзнавча діяльність музейних закладів Волині другої половини ХIХ–початку ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Першим тодішнім музейним закладом Волині вважається музей, заснований у 1865 році при публічній бібліотеці губернського центру - міста Житомира. Таким був музей у селі Городок Ровенського повіту, заснований у 1896 році в маєтку і на кошти місцевого власника барона Ф.Штейнгеля. Вивчення й узагальнення діяльності музейних закладів Волині важливе й тому, що дозволяє показати основні шляхи виявлення та опрацювання памяток минулого, охарактеризувати витоки, розвиток та зміст екскурсійної і видавничої роботи, повернути науці і суспільству незаслужено забуті імена зачинателів волинського музейництва. Мета і задачі дослідження полягяють в тому, щоб грунтовно і цілісно показати історико-краєзнавчу діяльність музейних закладів Волині другої половини ХІХ - початку ХХ ст. як вагомого чинника досліджень регіону у вказаний період, їх внесок у вивчення та висвітлення минулого краю і збереження його історико-культурних памяток. показати зміст та значення у дослідженні минулого Волині такого напряму історико-краєзнавчої діяльності музейних закладів, як надання власних збірок для наукових досліджень та виставок;Особливо вирізняється дослідження В.Боцяновського, в якому переконливо обгрунтована думка про доцільність і своєчасність відкриття цього закладу як важливого осередку пошуку, вивчення та збереження волинських памяток старовини, насамперед археографічних. У цей час і пізніше про них лише побіжно згадано в монографіях, присвячених зародженню, становленню й розвитку музейної справи в Україні, узагальнюючих працях з історії України та Волині, деяких дослідженнях з проблем культурних звязків між окремими регіонами нашої держави у минулому. Тут міститься велика кількість матеріалів діловодства тодішніх офіційних російських державних установ - канцелярії волинського губернатора, Волинської духовної консисторії, місцевих міських дум, різноманітних регіональних церковних та світських громадських і наукових організацій, чия діяльність була безпосередньо або опосередковано повязана з історико-краєзнавчою роботою волинських музеїв - Волинського церковно-археологічного товариства, Товариства дослідників Волині, Київського товариства охорони памяток старовини і мистецтва, православних церковних братств у м. Ці листи дають змогу внести чимало нових штрихів у висвітлення проблем діяльності волинських музеїв, показати їх місце і роль в історико-краєзнавчому вивченні Волині, проаналізувати погляди науковців на вирішення низки питань, які виникали в процесі заснування та розгортання роботи музейних закладів, розвитку музейної справи на Волині загалом. Підсумком того, що було зроблено музеями та їх працівниками у справі обліку та опису старожитностей, які надійшли до цих установ, стали описи колекцій та звіти про діяльність, опубліковані музейними закладами чи товариствами, при яких функціонували музеї.
План
II.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
