Аналіз українських історико-героїчних переказів з метою всебічного виявлення як змістового, так і формального вираження жанру. Історія України з погляду народу від найдавніших часів до початку ХХ ст. Роль і місце видатних осіб в історичному процесі.
При низкой оригинальности работы "Історико-героїчні перекази українців: ґенеза, структура, поетика", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Таке безпосереднє бажання мають і українці - народ давній на європейському континенті, котрий із здобуттям суверенної держави також намагається заглянути у свої витоки, збагнути генетичні корені, осягнути й осмислити власний історичний феномен не тільки розумом, а й відчути його серцем і душею. Той непростий шлях якимсь чином фіксували літописці, історики, а дехто намагався навіть переписати історію на догоду тим чи іншим завойовникам. Франко, зазначивши, що “інколи в тих оповіданнях кристалізуються в белетристичній формі погляди і осуди люду про певні історичні особи і явища, і в такім разі ті оповідання мають дійсну вартість як причинки до характеристики впливу даних подій і осіб на народ”. Праця доцільна як певний результат для Міжнародної комісії, що займається вивченням традиційно-побутової культури населення Карпат (МККК), а також Міжнародного товариства з вивчення народних оповідань (МТВНО), найближчою метою якого є каталогізація сюжетів переказів. В ній на рівні досліджуваного матеріалу зясовується питання побутування в Україні історико-героїчних переказів, їх структури, генези та поетики.Дисертант зазначає, що певне коло сюжетів історико-героїчних переказів княжого періоду містить памятка Київської Русі “Повість минулих літ”, “Велесова книга”, а тематичний фольклорний матеріал використовувався у козацьких літописах С. Саме він розробив наукові вимоги до збирання фольклорних творів і виклав у “Правилах для записування народних дум, пісень, казок, переказів і т. ін.” у додатках до збірника А. У 1960-х роках робота активізувалася, зявилися збірники “Легенди Карпат” (1968), “Легенди нашого краю” (1972), окремі тематичні антології - “Народ про Довбуша” (1965), “Народ про Кармалюка” (1966), “Народ про Кобилицю” (1968). Дослідники звернули увагу, що це документ синкретичний і в багатьох випадках є памяткою художнього слова, адже в його розповідну тканину вплетено чимало переказів. Хоча історико-героїчні перекази, повязані з боротьбою українців проти монголо-татарського нашестя і турецького поневолення, широко розповсюджені в народі, однак вони залишилися маловивченими.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
