Історико-географічні етапи формування сільської поселенської мережі Поділля - Автореферат

З моменту проголошення державної незалежності значно посилилась зацікавленість різних верств населення до витоків і першоджерел своєї історії, рідного міста, села, заселення території держави в цілому та її окремих регіонів. Саме дослідження формування та розвитку населених пунктів на різних історико-географічних етапах відображають особливості освоєння людиною тієї чи іншої території, економічний та соціальний розвиток останньої, дозволяють виявити тенденції та закономірності динаміки кількості та структури населених пунктів, їх генезису, чисельності населення, його етнічного та національного складу в регіоні. Історико-географічні дослідження мають розкривати обєктивні особливості в розвитку окремих регіонів країни, що надає можливість для формування всебічно зваженої внутрішньої політики. Відтворення обєктивної картини буття народу, особливостей його розселення та життєдіяльності, цілісного образу України, як держави з її виразною геополітичною "особистістю", могутнім своєрідним, надзвичайно складним за структурою інтегральним потенціалом, складається саме на підставі історико-географічних досліджень. Саме село сприяє збереженню етносу, в село набагато повільніше проникають чужорідні елементи, відтак воно довше зберігає своє культурне обличчя.У першому розділі "Вивчення мережі поселень Поділля в контексті розвитку історико-географічних досліджень регіону" виявлені періоди становлення і розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі, проаналізовано ступінь вивченості поселенської мережі регіону, охарактеризовано джерельну базу, використану для досягнення поставлених завдань, визначені методичні прийоми дослідження. З метою виявлення ступеню та напрямків вивчення поселенської мережі Поділля на різних історичних етапах, на основі аналізу літературних, архівних, історичних, картографічних та ін. джерел виділено шість періодів розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі, які відрізняються між собою кількісними і якісними змінами в глибині та напрямках вивчення регіону, впливом ряду зовнішніх та внутрішніх факторів на тематику та потреби досліджень тощо.Перший період (по XVIII ст.) - є періодом формування загальних відомостей про регіон. Головним осередком по вивченню історії міст і сіл стає Епархіальний історико-статистичний комітет, яким було введено в науковий обіг величезний масив інформації про поселенську мережу Поділля. Запропонований нами комплексний підхід до вивчення сільської поселенської мережі Поділля передбачає всебічний аналіз головних чинників, що впливали на її формування на різних історичних етапах, виявлення внутрірегіональних відмінностей, тенденцій та розробку перспективних напрямів її розвитку. Подільська губернія була типовим аграрним регіоном з історично сформованою, відносно рівномірно розосередженою поселенською мережею, 92% населення якої проживало у сільській місцевості в селах, селищах, фільварках, слобідках, колоніях, урочищах, присілках, висілках, лісних сторожках, будках, корчмах, залізничних станціях, хуторах.Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження засвідчують актуальність історико-географічного вивчення етапів заселення території Поділля. На основі аналізу літературних, архівних, історичних, картографічних та ін. джерел виділено шість періодів розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі. Враховуючи те, що домінуючим типом поселенської мережі, впродовж тривалого часу, були і залишаються сільські поселення є зрозумілим, що в узагальнюючих дослідженнях В.Антоновича, В.Гульдмана, О.Крилова, М.Орловського, Ю.Сіцінського, М.Симашкевича, М.Теодоровича та ін., виданні «Історія міст і сіл Української РСР» тощо, переважають нариси історії сіл. Фактично відсутні фундаментальні, узагальнюючи наукові праці, котрі б підсумували багаторічну діяльність українських дослідників та науковців, присвячену історико-географічним дослідженням сільської поселенської мережі Поділля. На початку XVIII ст. вирішального значення набувають соціально-економічні чинники, що підтверджується збільшенням кількості поселень, назви яких відображають особливості господарського освоєння Поділля.

Основний зміст роботи

Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження засвідчують актуальність історико-географічного вивчення етапів заселення території Поділля. На їх основі зроблено ряд висновків: 1. На основі аналізу літературних, архівних, історичних, картографічних та ін. джерел виділено шість періодів розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі. Перший, (по XVIII ст.) є періодом формування загальних відомостей про регіон. Історико-географічні дослідження другого (кінець XVIII ст. - середина ХІХ ст.) здійснювалися, переважно, представниками польської та російської науки. Для третього періоду (друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст.) характерним є домінуюча роль українських науковців в розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі. Особливістю четвертого (20-ті-40-ві роки ХХ ст.) став тісний звязок означених досліджень з практичними потребами народного господарства і культури СРСР, заідеологізованість з позицій офіційної методології радянської держави і науки. Пятий (50-ті-80-ті рр.) та шостий (1990 р. - і до тепер) періоди характеризуються загальним піднесенням досліджень на Поділлі по всіх напрямках історичної географії.

2.ВПЕРІОДИЗАЦІЯ розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі дозволяє стверджувати, що найбільш активно вони проходили впродовж XVI - XX ст. З середини ХІХ ст. починають зявлятися наукові праці, присвячені дослідженням населених пунктів регіону. Враховуючи те, що домінуючим типом поселенської мережі, впродовж тривалого часу, були і залишаються сільські поселення є зрозумілим, що в узагальнюючих дослідженнях В.Антоновича, В.Гульдмана, О.Крилова, М.Орловського, Ю.Сіцінського, М.Симашкевича, М.Теодоровича та ін., виданні «Історія міст і сіл Української РСР» тощо, переважають нариси історії сіл. Але простежується нерівнозначність в приділенні більшої уваги містам й поверхневої описовості сіл. Дослідження сільських поселень, в основному, обмежувалися їх алфавітним переліком, статистичними показниками, описом географічного положення тощо. Окремі наукові питання, присвячені розвитку останніх, здебільшого вивчалися в комплексі з іншими напрямками історико-географічних досліджень регіону. Фактично відсутні фундаментальні, узагальнюючи наукові праці, котрі б підсумували багаторічну діяльність українських дослідників та науковців, присвячену історико-географічним дослідженням сільської поселенської мережі Поділля. Незавершеність розробки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження.

3. Не дивлячись на значний спектр тематичних історико-географічних досліджень, ряд наукових питань залишається відкритими. Серед них - питання формування понятійно-термінологічного апарату історичної географії. Основна причина - поділ науки на дві складові та труднощі, які виникають при узгодженні їх досліджень. Саме тому, нами запропоноване власне визначення поняття «історико-географічне дослідження» - як дослідження, яке ґрунтується на міждисциплінарному підході до виявлення особливостей формування та розвитку обєктів, процесів і явищ в межах окремих територій під дією певних факторів в різні історичні періоди (в межах досліджуваної хронології).

4. Розроблена методика комплексного історико-географічного дослідження сільської поселенської мережі регіону, яка складається з концептуально-методичного, оцінкового та аналітично-сінтетичного етапів і базується на застосуванні загальнонаукових, конкретнонаукових та міждисциплінарних методів дослідження: порівняльно-географічного, ретроспективного аналізу, картографічного, методу районування, історико-генетичного, історико-системного, історико-порівняльного, історико-типологічного, методу часового зрізу, топонімічного, статистичного, логіко-математичного.

5. Доведено, що вплив різних чинників на формування та розвиток поселенської мережі Поділля в різні історичні періоди чіткіше проявляється через її топонімічні назви-ойконіми. Вибірковий аналіз останніх дає можливість стверджувати, що протягом Х - XVII ст. природні умови були визначальними в виборі місця для поселення, про що свідчать 75% назв поселенської мережі на початку періоду. Протягом XVI-XVII ст. показник зменшується до 54,5% - вплив природних умов стає більш опосередкованим. Населені пункти, назви яких відображають вплив природного середовища на особливості заселення регіону, складають основу сучасної поселенської мережі Поділля. На початку XVIII ст. вирішального значення набувають соціально-економічні чинники, що підтверджується збільшенням кількості поселень, назви яких відображають особливості господарського освоєння Поділля.

6. Виявлено пять історико-географічних етапів формування та розвитку сільської поселенської мережі Поділля.

Ретроспективний розвиток поселень та їх розміщення в регіоні прослідковується, починаючи з доби палеоліту (перший етап: 300 тис.р.т. - ІХ ст.н.е.) у напрямку із заходу на схід. Основи поселенської мережі закладені на другому етапі (Х ст. - середина XIV ст.) - у Давньоруській і Галицько-Волинській державах: поселення цього етапу небагаточисельні та малолюдні. Під час третього етапу (друга половина XIV ст. - XVII ст.), у складних суспільно-економічних та політичних умовах, насамперед литовсько-польської колонізації, які сприяли механічному зростанню населення в регіоні та його розосередженню по території, була сформована основна частина (до 75%) сучасної сільської поселенської мережі Поділля: до 60% поселень у Вінницькій, до 80% - у Хмельницькій, та 70% - у Тернопільській областях. Сільські поселення які виникли під час четвертого етапу (XVIII ст. - початок ХХ ст.) становлять близько 25% від сучасної кількості сіл - практично завершилося формування сучасної сільської поселенської мережі Поділля: від 51% до 64% селян проживало у середніх за розмірами (101-300 садиб) населених пунктах. На пятому етапі (початок ХХ ст.-ХХІ ст.) відбулися суспільні події світового та внутридержавного значення, які суттєво змінили кількісні та якісні характеристики сільської поселенської мережі регіону. Швидкі темпи урбанізації, агропромислової інтеграції, міжрегіональних та внутридержавних міграцій призвели до зменшення чисельності сільського населення, деформації його віково-статевої структури. На початку 90-х р. територіальна організація сільського розселення на Поділлі набула нових особливостей, швидкими темпами проходить процес його трансформації.

7. Доведено, що сільська поселенська мережа регіону в сучасних умовах відзначається відносною кількісною стабілізацією. Її якісні зміни, що проходили під дією певних факторів (зміна форм власності на засоби виробництва, перехід галузей господарського комплексу на основи ринкової економіки, припинення капіталовкладень і інвестицій в розвиток аграрного виробництва і сільської місцевості) проявляються у деградації багатьох поселень, яка зумовлена погіршенням показників їхнього соціально-економічного розвитку; зменшенні людності поселень, що викликана депопуляцією населення; перерозподілі сільських поселень у групах із різною людністю на користь малих і середніх сіл, що веде до подальшого здрібнення сільської поселенської мережі Поділля.

8. На основі аналізу історико-географічних етапів формування сільської поселенської мережі регіону виявлено, що, безпосередньо, характер генетичних типів сільського розселення визначався суспільно-політичними та економічними умовами розвитку територій. Зміна політичної ситуації, що повязується з перебуванням Поділля у складі різних держав, зумовлювала формування нових етнонаціональних поселень або частин до вже існуючих, доповнень у плануванні, архітектурі, топоніміці. Значна частина сільських поселень виникла внаслідок зміни соціально-економічних обставин - розвитку торгівлі, транспорту, міських поселень.

9. З метою збереження, удосконалення та подальшого розвитку опорного каркасу мережі сільських поселень Поділля, розроблено диференційовані пропозиції, які повинні сприяти вирішенню актуальних економічних, соціальних та демографічних проблем сільських територій, зокрема: приділення першочергової уваги у розробці заходів перспективного розвитку поселенням, які мають передумови для відновлення демографічної функції; покращення стану благоустрою центральних частин та інженерного устаткування територій населених пунктів; створення на базі освітніх закладів освітньо-культурних центрів (можливо й приватних); проведення інвентаризації житлового фонду та присадибних ділянок дрібних поселень для поступової реалізації на аукціонах зацікавленим фізичним та юридичним особам; підвищення ролі обєктів туристично-рекреаційного призначення на селі; повернення до традицій меценацтва через посилення інформаційно-виховної роботи серед різних верств населення.

Статті в наукових фахових виданнях: 1. Борисова О. В. Регіональні особливості формування історичної основи сучасної мережі населених пунктів Вінницької області / О. В. Борисова // Географія і сучасність : збірник наукових праць НПУ ім. М. Драгоманова. /відп.ред. В.В.Загородній. - К., 2001. - Вип. 5. - С.112-125.

2. Борисова О. В. Регіональні особливості формування історичної основи сучасної мережі населених пунктів Тернопільської області / О. В. Борисова // Географія і сучасність : збірник наукових праць НПУ ім. М. Драгоманова. /відп.ред. В.В.Загородній. - К., 2001. - Вип. 6. - С.102-115.

3. Борисова О. В. Розвиток цукрової промисловості в Подільській губернії у ХІХ столітті та її вплив на формування поселенської мережі / О. В. Борисова // Географія і сучасність : збірник наукових праць НПУ ім. М. Драгоманова. /відп.ред. В.В.Загородній. - К., 2003. - С.240-254.

4. Борисова О. В. Формування топонімів сучасної поселенської мережі Вінницької області / О. В. Борисова // Географія та основи економіки в школі. - 2004. - №1. - С.29-33.

Тези наукових доповідей: 5. Борисова О. В. Історико-географічна вивченість Поділля / О. В. Борисова // Історична географія : початок ХХ ст. : збірник наукових праць. - Вінниця: Теза, 2007. - С.259-267.

6. Борисова О. В. Загальні тенденції трансформації структури сільського розселення на Поділлі / О. В. Борисова // Географічні аспекти формування збалансованого ринку праці педагогічних кадрів в Україні : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 22-23 лист. 2007 р.). - К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2007. - С.73-75.

7. Борисова О. В. Історико-географічний підхід до вивчення спадщини регіонів (на прикладі Поділля) / О. В. Борисова // Проблеми розвитку прикордонних територій на їх участі в інтеграційних процесах : матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (Луцьк, 11-12 жовт. 2007 р.). - Луцьк, 2007. - Т. 2. - С.370-374.

8. Борисова О. В. Роль природних та соціально-економічних факторів у формуванні поселенської мережі та їх відображення у топонімах (на прикладі Поділля) / О. В. Борисова // Антонінський край у просторі і часі : матеріали Міжнародної науково-краєзнавчої конференції (Антоніни, 11-14 черв. 2007 р.) /головн. ред. М. Ю. Костриця. - Житомир, 2008. - Т.2. - С.155-157.

9. Борисова О. В. Чинники формування та розвитку мережі населених пунктів та їх вираження у топонімах на прикладі (Поділля) / О. В. Борисова // Наукові засади збалансованого розвитку регіонів : матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції (Житомир, 16-19 вер., 2008 р.) / головн. ред. М. Ю. Костриця. - Житомир: В.Котвицький, 2008. - С.436-439.