Екзистенціал страху як одна з сутнісних характеристик людського буття, Історико-філософський аналіз специфіки даного феномену як важливої проблеми у різні історико-культурні епохи - античність, Середньовіччя, Відродження, Новий час, XIX та XX століття.
Дослідження страху як важливого модусу сучасного буття людини стає особливо актуальним в перехідні періоди розвитку суспільства, в точках екстремуму соціальних систем, коли підвищується інтенсивність відчуття страху, і він отримує глобальний характер. Платон, як прихильник метемпсихозу душі після смерті, виділяв два основних види страху: страх природний, до-соціальний - страх майбутніх утрат, який може бути посланим, «наведеним» із царства мертвих, це - страх перед Аїдом («Федон»); страх соціальний (сором) як страх чужої думки, божественний страх закону. В його концепції потрібно звернути увагу на три важливих моменти: 1) страх виникає як результат порушення цілісності соціальних модусів існування; 2) страх універсальний, його сила - в ізоморфізмі зла (нещасть); 3) страх має позитивне значення, він - фактор, що мобілізує на захист цілісності, виховує людину. Окрім страху фізичного, страху втрати, каліцтва і «смерті першої» (фізичної), яких людині, згідно Святому Письму, не потрібно боятися - адже вони зачіпають лише тілесну оболонку і земну, гріховне життя, оскільки вони є засобом прикріплення до процесу відтворення гріхів (тобто земного життя) і, відповідно, відтворення зла, Біблія особливо виділяє страх за душу, страх за можливість її очищення і спасіння. Божевілля в той час, люди лікували надзвичайно «радикальним засобом», таким як подорож в переповненому страхом мінливому морі; 2) витісняючи страх, здійснюючи боротьбу із божевіллям, «лікуючи» його, західноєвропейське суспільство одночасно боролось із самотністю бродячих божевільних, юродивих, насильницьки створюючи їм на «кораблі дураків» мікромодель, копію «нормального» суспільства (соціуму).
Список литературы
1. Ялом И. Вглядываясь в солнце. Жизнь без страха смерти / И. Ялом; [пер. с англ. А. Петренко]. - М.: Эксмо, 2008. - 352 с.
2. Гагарин А.С. Экзистенциалы человеческого бытия: одиночество, смерть, страх (от античности до Нового времени). Историко-философский аспект: дис. ... док. філос. наук: 09.00.03 / А. Гагарин. - Екатиринбург, 2002. - 355 с.
3. Брянчанинов И. Слово о смерти / И. Брянчанинов. - М., 1905. - 318 с.
4. Delumeau J. La Peur en Occident (XIV-XVII siecles). Une cite assiege / J. Delumeau. - P., 1978. - 346 P.
5. Luther M. Works / M. Luther. - Philadelphia, 1955. Vol. 48. - 406 P.
6. Паскаль Б. Мысли / Б. Паскаль. - М.: Изд-во Сабашниковых, 1999. - 480 с.
7. Гегель Г.В.Ф. Феноменологія духу / Г.В.Ф. Гегель; пер. з нім. - Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. - 548 с.
8. Кьеркегор С. Страх и трепет. Понятие страха. Болезнь и смерть /
С. Кьеркегор; пер. с дат. - М.: Республика, 1993. - 383 с.
9. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер; пер. с нем. - М.: Ad Marginem, 1997. - 477 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы