Значення подвижницької праці Августина Волошина в освідомленні народу в часи жорстокої мадяризації. Праці з історії педагогіки, методики навчання і виховання, психології. Матеріали з історії, господарського, релігійного і політичного життя Закарпаття.
У 1892 р. вступив на теологічний факультет у Будапешті, де провчився рік, через стан здоровя повернувся в Ужгород і закінчив теологічні студії. З 1900 до 1917 рр. працював професором, а з 1917 до жовтня 1938 рр. - директором учительської семінарії в Ужгороді, зробивши багато для організації навчання, розвитку педагогічної науки, освіти і виховання молодої порослі, яка після закінчення навчального закладу працювала у школах краю вчителями. У 20-30-і роки був головою Центральної Руської (Української) Ради Підкарпатської Русі. Як літератор він написав побутові драми «Марійка Верховинка», «Без Бога ні до порога», історичну драму «Фабіола», пєсу «Князь Лаборець», драму «Син Срібної Землі Юрій Довжа», оповідання «Люби своє» та інші твори, переклав українською мовою писання святого Авґустина, уклав малу Біблію, малий біблійний катехизм для нижчих класів народної школи, молитовник для української еміграції в Празі тощо. Був також засновником видавництва «Пчілка» і редактором журналу «Пчілка», в якому публікувалося дуже багато матеріалів з історії, культури і природи краю, одним із редакторів Наукового збірника т-ва «Просвіта» в Ужгороді (1922-1938), що й досі залишається найповажнішим періодичним науковим виданням за всю історію Закарпаття.Він не робив свідомої політичної карєри, але волею долі був висунутий на лідера закарпатських українців, що довгі віки були відірвані від основного масиву української нації. Родина отця Івана Волошина з високогірного села Келечин (на межі Закарпаття з Галичиною), на відміну від більшості тодішнього духовенства, говорила руською (тобто українською), а не угорською. Натомість його записали до четвертого класу початкової школи, де хлопчик за рік підучив державну мову (адже Закарпаття в той час перебувало у складі Угорщини) і таки вступив до гімназії. Вже з 1904 року отець Волошин відстоює у пресі необхідність застосування назви «українець» щодо мешканців Закарпаття. Довгі роки політикум Підкарпаття був розколотий на українців і русофілів.
План
Зміст
1. Короткі відомості із біографії
2. Августин Волошин - Карпатський Прометей
Використана література
1. Короткі відомості із біографії
Список литературы
1. Грушевський М. «Начерки історії українського народу». - К., 1999 р.
2. Дорошенко Д. І. «Нарис історії України». - Львів, 1991 р.
3. Кульчицький С. В., Курносов Ю. О., Коваль М. В. «Історія України». - К. : Освіта, 1995 р.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
