Оцінка особи Гетьмана України Хмельницького в історіографії. Перемоги козацько-селянських військ під Жовтими Водами і Корсунем. Формування Української гетьманської держави, соціальна політика уряду, зовнішня політика. Українсько-шведські відносини.
Причини політичного характеру - напередодні національно-визвольної війни в Україні не було своєї держави. Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. Однією з причин війни стала невідповідність між набуттям козацтвом фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та погіршенням його становища за "Ординацією 1638 p.", яку польський сейм ухвалив в січні 1639 р. Причини національно-релігійного характеру - обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів і шляхти; польські магнати й шляхта, католицьке духовенство презирливо ставилися до української мови та культури; після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах; стрімко зростав наступ католицизму й уніатства на права та свободи Української православної церкви: здійснювалася конфіскація її церковного майна і земель; впроваджувався обовязковий податок для населення на утримання католицької й уніатської церков. Причини соціального характеру - знищення природних багатств на українських землях (наприклад, спалення лісів заради виробництва; зростання панщини - 5-6 днів на тиждень), натуральної та грошової ренти; збільшення податків і відпрацювань селян на користь держави; посилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів; розгул магнатсько-шляхєтської сваволі, посилення експлуатації з боку орендарів, які намагалися під час оренди землі отримати максимальний прибуток; більшість міст на території українських земель перебували в приватній власності, розвитку ремесла і торгівлі перешкоджав весь суспільно-політичний устрій Речі Посполитої з її анархією і сваволею, системою оренд і застав, постоями військ на утриманні міщан, митною системою; українці були позбавлені права працювати в цехах, а заняття ремеслом поза цехами суворо переслідувалося.Майже всі дитячі й юнацькі роки були заповнені школярством: спочатку була Чигиринська церковна школа, згодом - приблизно в 1610-1617 р. - Богдан навчається у Львівському ієзуїтському колегіумі. Хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 років, під час якої, в битві під Цецорою, гине його батько, а сам він потрапляє в полон, де був 2 роки. Антонович, хоч і зазначав, що в Хмельницького не було "ніякого політичного виховання, і що він був сином свого часу і свого народу", визнавав проте за ним великі заслуги: "залишаючись на історичному ґрунті треба віддати честь великому діячеві нашого краю, що в своїй особі скупчив громадські змагання мільйонної маси й зробив на її користь усе, що в умовах його часу і культури могла зробити людина талановита, щиро віддана інтересам народу, з крайнім напруженням духовних і інтелектуальних сил". М.Грушевський у своїй праці "Історія України-Русі" дослідив діяльність гетьмана дуже докладно, вчений прийшов до висновку, що Хмельницький був "великим діячем, людиною дійсно великою своїми індивідуальними здібностями і можливостями. Для українського філософа Григорія Сковороди Хмельницький був "героєм і батьком вольності".Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів-козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами. Талант політика і полководця Хмельницького в сукупності з надбаним раніше авторитетом допомагає зібрати однодумців, соратників, найближчих оточуючих та помічників.Головним наслідком Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького 1648-1657 років стало створення Української гетьманської держави (Війська Запорізького). Нова українська держава створювалась на основі ідеології української козацької державності, де провідною верствою населення повинно було стати козацтво. З полковником військові й адміністративні функції здійснювала також полкова старшина: полковий писар, обозний, суддя, осаул тощо. Полки ділилися на сотні на чолі з сотником і аналогічною полковій старшиною. Полковники, сотники і міські отамани мали військові ранги і поряд з військовими обовязками несли цивільну службу в адміністрації, фінансовій управі й суді.Ідея державності вперше в історії української суспільно-політичної думки була сформульована під час переговорів Б. Б.Хмельницький завершив в основних рисах розробку програми державного будівництва. Хмельницького (1648 - 1657 рр.) найбільшої ваги в економічній та соціальній політиці гетьманського уряду Богдана Хмельницького з самого початку набрало селянське питанн
План
Зміст
1. Україна напередодні Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.. Причини та характер війни
2. Гетьман України Б.Хмельницький: його життя і діяльність. Оцінка його особи в історіографії
3. Початок Національно-визвольної війни середини XVII ст.. Перші перемоги козацько-селянських військ під Жовтими Водами і Корсунем
4. Розгортання повстанських рухів та створення народної армії (1648 - 1649 рр.)
5. Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями восени 1648 р. та визвольний похід Б. Хмельницького в Галичину (1648 р.)
6. Народні повстання в Галичині в 1648 р. (С.Височан, І. Грабовський та інші)
7. Бойові соратники Б. Хмельницького та їх роль у Національно-визвольній війні середини XVII ст
8. Формування Української гетьманської держави в середині XVII ст..: територія, органи влади і управління, роль гетьмана
9. Програма державного будівництва Б. Хмельницького
10. Соціальна політика гетьманського уряду Б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.)
11. Зовнішня політика гетьманської адміністрації Б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.)
12. Облога Збаража. Зборівська битва та укладення Зборівського договору
13. Берестецька битва та підписання Білоцерківського договору
14. Хід воєнних дій в Україні у 1652 - 1653 рр
15. Україно-російські відносини в ході Національно-визвольної війни середини XVII ст
16. Українсько-московський договір 1654 р. та його оцінка в історіографії
17. Воєнні дії 1654 - 1657 років та їх наслідки
18. Віленське перемиря 1656 р. та його наслідки для України. Союз із Швецією і Трансільванією
19. Політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького. Боротьба козацько-старшинських угруповань за владу (кінець 50-х років XVII ст)
20. Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського
21. Гадяцький договір 1658 р. та його оцінка в історіографії
22. Гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславські статті 1659 р. Слободищенський трактат
23. Боротьба козацько-старшинських угруповань в Україні в 60-80-х роках XVII ст.. Доба Руїни: причини, характер, наслідки
24. Гетьманування І.Брюховецького. Московські статті 1665 року
25. Гетьманування Д. Многогрішного. Глухівські статті
26. Обрання гетьманом І. Самойловича та його діяльність
27. Андрусівське перемиря і "Трактат про вічний мир". Їх значення в історії України
28. Роль Запорозької Січі в період Руїни І. Сірко
29. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в другій половині XVII ст
30. Слобідська Україна в другій половині XVII ст..: адміністративно-військовий устрій та соціально-економічні відносини
31. Початок гетьманування І. Мазепи. Коломацькі статті
32. Українська культура другої половини XVII ст
33. Церковні відносини в Україні другої половини XVII ст
34. Гетьман І. Мазепа, його внутрішня та зовнішня політика
35. Україна в період Північної війни. Полтавська битва та її значення в історії України
36. Українсько-шведські відносини та договір 1708 р. в історіографії
37. Гетьман П.Орлик та його "Конституція"
38. Гетьманування І. Скоропадського. Решетилівські статті 1709 р
39. Діяльність Першої Малоросійської колегії та обмеження політичної автономії Гетьманщини
40. Гетьманування Д. Апостола. "Рішительні пункти" 1728 р
41. Політичне становище та господарський розвиток Правобережжя та західноукраїнських земель у першій половині XVIII ст
42. Розвиток опришківського руху в першій половині XVIII ст.. О.Довбуш та його сподвижники. Історіографія проблеми
43. Посилення соціально-економічного гніту і закріпачення українських селян у першій половині XVIII ст
44. Українська культура першої половини XVIII ст
45. Відновлення гетьманства в Україні. Гетьман Кирило Розумовський та його діяльність
46. Стан сільського господарства і розвиток феодально-кріпосницьких відносин на Лівобережжі та Слобідської Україні. Юридичне оформлення кріпацтва
47. Господарський розвиток Правобережжя та західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст
48. Ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні і утворення Другої Малоросійської колегії
49. Історичне значення Запорозької Січі та ї роль і історії України
50. Народні рухи на Лівобережній та Слобідській Україні в другій половині XVIII ст
51. Загарбання західноукраїнських земель Австрією та їх становище наприкінці XVIII ст
52. Входження Північного Причорноморя, Приазовя та Криму до складу Російської держави
53. Поділи Польщі та їхнє значення для історичного розвитку українських земель
54. "Історія Русів" - видатна памятка суспільно-політичної думки України кінця XVIII - початку XIX ст
55. Українська культура в другій половині XVIII ст
1. Україна напередодні Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.. Причини та характер війни
Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були:
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
