Дослідження ґенезу назв населених пунктів Волині, історію їх виникнення, функціонування та змін, зумовлених сукупністю соціально-політичних, природно-географічних і соціально-культурних процесів та чинників. Особливості ойконімів різних періодів історії.
При низкой оригинальности работы "Історична топоніміка волині: формування, джерела, зв’язок із розвитком суспільства", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
До важливих чинників у вивченні історії окремих регіонів України належить науковий аналіз топонімії, ґенези виникнення, змін та, в окремих випадках, зникнення історичних назв місць та ареалів проживання населення. Протягом останніх десятиріч центр уваги в топонімічних дослідженнях переноситься із семантики назв у межах відповідних ареалів на їх словотвір, на вивчення їх морфологічної структури й певною мірою - фонетичних явищ, повязаних з еволюцією мови як основної ознаки етносу. Актуальність даного дослідження полягає ще й у тому, що воно дає змогу привернути увагу до сучасних проблем виникнення або зміни назв географічних обєктів, насамперед населених пунктів, на основі історичного досвіду соціуму. Дисертація виконувалась відповідно до тем досліджень історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки «Минуле і сучасне Волині», «Культурна спадщина західних етнічних українських земель: проблеми вивчення і збереження у ХІХ-ХХІ ст.» (державний реєстраційний номер 0110U00024). Мета дисертаційної роботи - дослідити ґенезу назв населених пунктів Волині, історію їх виникнення, функціонування та змін, зумовлених сукупністю соціально-політичних, природно-географічних і соціально-культурних процесів та чинників.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету та завдання роботи, хронологічні межі, вказано на наукову новизну дисертації, визначено звязок теми дослідження з планами дослідницької роботи історичного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. На сторінках другої частини літопису (Волинського) згадуються назви багатьох волинських сіл: Гай (1287), Городел (1287), Жидичин (1227), Житані (1261), Мельниця (1247), Пятидні (1261), Сомино (1287), Яревище (1287); міст Холм, Камінь (Камінь-Каширський). За часів СРСР на Волині мали місце досить інтенсивні процеси перейменування міст і сіл. Ступиницького «Galicia pod wzgledem geograficzno-topograficzno-historycznym», де зафіксовано поділ території на округи з їх межами, вказані міста, містечка й волості, нанесено головні та другорядні дороги, залізничні колії; карту Південно-Західного краю - Київської, Подільської і Волинської губерній, вміщену в книзі «Топографическо-статистические материалы Юго-Западного края» (1881), історичну карту чеських поселень на Волині, видану у Празі 1995 р., політичну карту Польщі часів 1921-1939 рр., мапу Волинського воєводства (1927); адміністративні карти та атласи Волинської області (1941, 1947), а також «Атлас Волинської області», виданий у 1990 і 1991 рр. відповідно російською і українською мовами та «Атлас історії культури Волинської області» (2008). Таким чином, топоніми дають змогу комплексно дослідити історичний розвиток краю, зясувати дату і процес виникнення населених пунктів, закладають підвалини наукового трактування їх назв.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
