Теоретичне осмислення історичної прози Павла Загребельного – знакової постаті сучасної української літератури кінця XX ст. Особливості метаісторичного погляду на сучасність та на історію митця. Романтичний оповідний модус у творчості П. Загребельного.
При цьому широко дискутуються поняття художньої умовності, фольклорно-міфологічна природа творчості, питання жанрової розмаїтості історичної прози (навіть зявляються нові визначення типу „роман звязку часів”, „роман-сповідь”). Творчість цього автора засвідчує глибинну філософічність, культурну відкритість і постійний формальний пошук. Творчості митця притаманний метаісторичний погляд на сучасність та на історію, він актуалізує минуле через трансісторичні цінності людського буття, витворює не лише історію подій, але й історію культури. Автор показує могутність цієї держави, велич і талановитість її народу. Третій роман «Первоміст» подає нам ідею єдності Русі, але дія відбувається не в Києві, а за містом, де збудований перший деревяний міст - це символ талановитого народу-будівника: «А Первоміст, хоч і спалився в той віддалений і тяжкий день, але не міг зникнути в нашій памяті.Павло Загребельний сьогодні є одним з найпопулярніших українських письменників, чия творча спадщина приваблює все більше нових читачів. Не всі з них стали непересічним художнім надбанням української історичної прози, але всі активно сприймалися читачем, обговорювалися критикою, тою чи іншою мірою впливали на літературний процес. Аналіз української історичної прози 70-90-х років Павла Загребельного каже про те, що домінантним наративним модусом є власне романтичний оповідний модус. Про значну видозміну української історичної прози можемо говорити, починаючи з 70-х років ХХ ст.
Вывод
історичний романтичний загребельний проза
Павло Загребельний сьогодні є одним з найпопулярніших українських письменників, чия творча спадщина приваблює все більше нових читачів. Його твори відомі далеко за межами України,перекладалися багатьма мовами світу, неодноразово екранізувалися. Не всі з них стали непересічним художнім надбанням української історичної прози, але всі активно сприймалися читачем, обговорювалися критикою, тою чи іншою мірою впливали на літературний процес.
Аналіз української історичної прози 70-90-х років Павла Загребельного каже про те, що домінантним наративним модусом є власне романтичний оповідний модус.
Про значну видозміну української історичної прози можемо говорити, починаючи з 70-х років ХХ ст. Філософсько-художній „вибух” у ці роки повязаний також і з наративним експериментуванням. Відтоді зміна наративних моделей стає прикметною тенденцією розвитку історичної прози. Розширення художніх прийомів письменника привело до появи кількох напрямків в освоєнні історичного минулого.
Історичний роман поєднує риси споріднених форм - роману пригодницького, філософського, готичного, детективного, інколи фантастичного. Однак особливістю історичного роману є те, що від часу розквіту цього жанру і до сьогодні в ньому утримуються наративні моделі, які спрямовані на оповідь про подію, яка відбулася в минулому. Без романтизації такої події художнього матеріалу історичний твір наближується до історико-документальної прози.
Проза, створена П.Загребельним, виходить за рамки історичної романістики радянської доби, але й не містить у собі відверто постмодерної естетики.
Список литературы
1. Балдинюк В.Д. Історичний наратив: особливості функціонування в науковому й художньому дискурсах // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Збірник наукових праць. Випуск ХІ / Ред. кол. Поліщук Я.О. та ін. - Рівне: Перспектива, 2002. - С.98-104. (0,5 др.арк.)
2. Балдинюк В.Д. Наративна маска як засіб художньої комунікації (за творчістю В.Шевчука) // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. Випуск 3. - К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2002. - С.5-9. (0,4 др.арк.)
3. Балдинюк В.Д. „Паралельна агіографія” і авторський наратив: комунікативний аспект у романі Валерія Шевчука „Око Прірви” // Слово і Час. - 2003. -№2. - С.63-69. (0, 7 др.арк.)
4. Балдинюк В.Д. Психоаналітична рецепція історії в постколоніальній критиці // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. Випуск 4. - К.: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2003. - С.10-13. (0, 4 др.арк.)
5. Загребельний П. Неложними устами. - К., 1981.
6. Дончик В. Істина - особистість (Проза Павла Загребельного). - К., 1984.
7. Фащенко В. Павло Загребельний. Наристворчості - К., 1984.
8. Шпиталь А.Історична проза Павла Загребельного. - К., 1986.
9. Слабошпицький М. Історія сучасності й сучасність історії // Слабошпицький М. Літературні профілі. -К.,1984.
10. Загребельний П. «Замкнене коло нашої історії - ось це я мав на увазі»: Інтервю з Павлом Загребельним, авторомроману «Диво» // Панченко В. Урок літератури. - Кіровоград, 2000.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
