Історична подія в контексті європейської традиції (соціально-філософський аналіз) - Автореферат

Чим пильніше ми вдивляємося в процесуальну "тканину" історії, тим більшою мірою переконуємося, що історія не терпить подієвої порожнечі. На наш погляд, історія, для того, щоб бути історією, не обовязково повинна мати "велику ідею" в значенні якогось змісту, стану, цінності або ідеалу, які втілюються у фіналі. Але якщо під "великою ідеєю" розуміти формальний принцип, що структурує події, то наявність такого принципу обовязкова для історії, а його відсутність означатиме відсутність історії як такої. Що саме робить подію історичною і що робить подія з історією? Позиція багатьох сучасних дослідників може бути позначена так: "подія - це всього лише подія".У вступній частині обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано ступінь розробки проблеми, сформульовано мету й основні завдання роботи, визначені обєкт, предмет і методи дослідження, розкрита наукова новизна дисертації, теоретична і практична значущість отриманих результатів, наведені дані про публікації й апробацію результатів дослідження.Простежено декілька стрижневих підходів до осмислення сутності події. Для Аристотеля подія не заслуговує уваги, тому що не може бути "первісною сутністю", а лише первісні сутності мають самостійне буття. У школі "Аннали" суттєвими є великі тривалості, структури повсякденності, на тлі яких "розчиняються" події, які здаються "великими". Гегель ставить питання про істину події, вважаючи необхідним зрозуміти подію з істини "того, що відбувається". Зазначено, що важливим напрямом концептуального осмислення події є теорії, зорієнтовані на дослідження антропологічно-онтологічного виміру події.Штомпкою вимоги пояснювати події структурами, а структури подіями. Ситуація визначається як єдність актанта, події та умови, тобто як актант, який діє в цих умовах. Показано, що квазіісторичні події - це такі події, у яких діє природа, а сприймає дію людина. Суто історичні події - це такі події, у яких і діє, і сприймає дію людина. У його підході соціум має вигляд "застиглої", але, так би мовити, "теплої" історії, а подія виявляється основним "знаряддям" творення історії людиною.Зазначено, що справжній історизм передбачає визнання пріоритету історії над суспільством. Суспільство як "річ" визначає історію як процес свого функціонування. Виходячи із заперечення унікальності історичних подій, уведена категорія "подієтеми" як принципу впорядкування подій. Показано, що "відкритість" історії є проявом незавершеності будь-якого сущого. Визначено критерії події та основні елементи структури події.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках підбито підсумки проведеного дослідження подієвого виміру історії та окреслено перспективи подальших досліджень.

1. Зазначено, що справжній історизм передбачає визнання пріоритету історії над суспільством. Звичайно у соціальній філософії вважається, що закономірності історії ґрунтуються на закономірностях соціального устрою. Суспільство як "річ" визначає історію як процес свого функціонування. У дисертації, навпаки, наголошено існування суто історичних закономірностей.

2. Виходячи із заперечення унікальності історичних подій, уведена категорія "подієтеми" як принципу впорядкування подій. Показано, що унікальний "обєкт", яким є людська історія в цілому, не складається з унікальних елементів.

3. Спростована методологічна опозиція "структуралізм - історизм". На макрорівні події протистоять структурам. Доведено, що на макрорівні подія сама по собі структурована. Її конституюючі елементи є сталими. Обґрунтовано розрізнення двох рівнів історії: рівня одиничних подій і рівня подієтем.

4. Доведено, що фундаментальною онтологічною основою подієвості є гетерогенність. Існує метафізична розбіжність між буттям та сущим: вона є одвічною причиною будь-якої подієвості. На соціальному рівні спів-буття породжує подію. Показано, що "відкритість" історії є проявом незавершеності будь-якого сущого.

5. Теорія події побудована у контексті теорій соціальної дії та соціального змінювання. Сформульовано поняття історичної події як суттєвої зміни соціальної реальності внаслідок людських дій. Визначено критерії події та основні елементи структури події. Розглянуто основні принципи синтагматики та парадигматики історії. Вичленена мінімальна інваріантна звязка основних елементів структури історії: актант - подія - умова.

6. Обґрунтована можливість розуміти подієтему як ейдос подій і як віртуальну чарунку подій. Показана бінарна структура подієтеми як розподілювача подій. Підкреслена структурованість можливого як рівня буття. Змальовано, як абстрактна можливість подієтеми переходить у реальну можливість події, а ця остання - у суто подію, яка "застигає" в нових умовах.

7. Обґрунтовано вчення про архетипні події, які задають програми поведінки етносів. Пояснений феномен вибірковості історичної памяті, який виявляється у забуванні та перебільшенні значущості і в інших викривленнях тих чи інших подій. Обґрунтоване поняття катарсичної події. Зазначена необхідність розробки ефективних перепон засобам маніпулювання історичною памяттю.

8. Проаналізовані причини своєрідного "концептуального недооцінювання" можливостей ейдетичного розуміння історії з боку сучасних дослідників. Показано, що головними такими причинами є: 1) переконання у несамостійності історичних подій відносно певних фундаментальних засад соціальності та історичності; 2) переконання в ефемерності, випадковості, сингулярності та хаотичності історичних подій та у неможливості знаходження принципу їх упорядкування; 3) недовіра до "великих наративів" та до історичної реальності, яку описують "великі наративи".

9. Змальована перспектива розвитку подієтемного підходу до історії. За його допомогою можна закласти серйозну методологічну базу досліджень на зразок: "Історія війн", "Історія замахів", "Історія винаходів" тощо. У віддаленій перспективі подієтемний підхід спроможний зобразити основні засоби заповнення подіями типологічних структур історії.

10. Показано, що подієтемний підхід приховує у собі можливість принципово нового осмислення історії. Поряд з подієтемами, можна визначити основні типи актантів, на зразок амплуа, потім дослідити сполучанність/несполучанність амплуа і подієтем. Таким чином, історія буде мати вигляд своєрідної гри, у якій численність подій здійснюється численними актантами; актанти зводяться до обмеженої кількості амплуа, події розподіляються між обмеженою кількістю подієтем.

11. Спростовано ототожнення лінійно-фіналістичного історизму іудео-християнського світогляду з історизмом як таким. Доведена можливість принципово іншого - подієтемного - історизму. При бажанні подієтемний історизм можна органічно вписати у постмодерністський дискурс.

Монографія: 1. Еременко А.М. История как событийность: в 2 т. / А.М. Еременко. - Луганск: РИО ЛАВД, 2005. - Т. 1. - 544 с.

2. Еременко А.М. История как событийность: в 2 т.: / А.М. Еременко. - Луганск: РИО ЛАВД, 2005. - Т. 2. - 496 с.

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Еременко А.М. Многомерность истории / А.М. Еременко // Философская и социологическая мысль. - 1991. - № 12. - С. 42-60.

2. Єременко О.М. Ігрове "занурення в історію" (з досвіду роботи культурологічного табору) / О.М. Єременко // Діалог культур і духовний розвиток людини. - К., 1995. - С. 93-95.

3. Еременко А.М. Событие бытия, событие сознания, событие текста / А.М. Еременко // Человек. - 1995. - №3. - С. 36-51.

4. Еременко А.М. Социокультурные предпосылки теории большого взрыва / А.М. Еременко // Філософські дослідження. Вип. 2. - Луганськ, 2001. - С. 167-175.

5. Еременко А.М. Еще раз об иронии истории / А.М. Еременко // Doxa / Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип. 2. - Одеса, 2002. - С. 175-180.

6. Еременко А.М. О виртуальности виртуальной истории / А.М. Еременко // Человек. - 2002. - № 3. - С. 124-139.

7. Еременко А.М. Моралистические и технологические аспекты уроков истории / А.М. Еременко // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. Збірник наукових праць. - Д., 2003. - С. 82-95.

8. Еременко А.М. Противоречия исторического процесса / А.М. Еременко // Вісник Дніпропетровського університету. Сер "Філософія. Соціологія. Політологія". Вип. 9. - Д., 2003. - С. 84-90.

9. Еременко А.М. Эйдосы вещей и эйдосы событий в учении Платона / А.М. Еременко // Doxa / Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип. 4. Грецький спадок і сучасність. - Одеса, 2003. - С. 76-83.

10. Еременко А.М. Хорошо темперированный клавир философско-исторических концепций / А.М. Еременко // Человек. - 2004. - № 1. - С. 18-33.

11. Еременко А.М. Энтелехиальная целостность события: онтологические и нарративные аспекты / А.М. Еременко // Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вип. 6. Мова, текст, культура. - Одеса, 2004. - С. 203-211.

12. Еременко А.М. Понятие социального действия у Т. Парсонса и проблемы теории исторического события / А.М. Еременко // Філософські дослідження. Збірник наукових праць. Вип. 6. - Луганськ, 2005. - С. 66-78.

13. Еременко А.М. Категория события в философии новейшего времени / А.М. Еременко // Практична філософія. - 2006. - № 3. - С. 193-201.

14. Еременко А.М. Свертывание и развертывание у Николая Кузанского и Пьера Тейяра де Шардена / А.М. Еременко // Філософія і космологія // Sententiae. Спецвипуск № 1. - Вінниця: "Універсум", 2006. - С. 242-265.

15. Еременко А.М. Исторические события в онтологическом и педагогическом аспектах / А.М. Еременко // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. "Філософія. Соціологія. Політологія". Вип. 15. - Д., 2007. - С. 215-220.

16. Еременко А.М. Теория событий в аналитической философии истории Артура Данто / А.М. Еременко // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури. Збірник наукових праць. - Д.: ДНУ, 2007. - С. 136-151.

17. Еременко А.М. Философия должна родиться заново / А.М. Еременко // Практична філософія. - 2008. - № 3. - С. 3-5.

18. Еременко А.М. Понятие социального действия у М. Вебера и проблемы теории исторического события / А.М. Еременко // Філософські дослідження. Вип. 10. - Луганськ, 2009. - С. 56-65.

19. Еременко А.М. Событие и событие в философии Ж.-Л. Нанси / А.М. Еременко // Філософські дослідження. Вип. 11. - Луганськ, 2010. - С. 60-69.

20. Еременко А.М. Правила игры в бисер / А.М. Еременко // Человек. - 2010, № 1. - С. 79-92.

21. Еременко А.М. Мирча Элиаде и Френсис Фукуяма: "ужас истории" или "конец истории"? / А.М. Еременко // Грани. - 2010. - № 2 (70). - С. 83-87.

22. Еременко А.М. К проблеме исторических подобий (критика концепций "новой хронологии") / А.М. Еременко // Грани. - 2010. - № 3 (71). - С. 69-72.

23. Еременко А.М. Диалектика абстрактной и реальной возможности в философии Г. В.Ф. Гегеля и проблемы теории исторического события / А.М. Еременко // Гілея. Вип. 38. - К., 2010. - С. 307-314.

24. Єременко О.М. Вчення про подію у філософії А.Н. Уайтхеда / О.М. Єременко // Вісник Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Сер. "Філософія, філософія права, політологія, соціологія". Вип. 4. - Харків, 2010. - С. 60-69.

Інші публікації за темою дисертаційного дослідження: 1. Еременко А.М. Действуйте, будто Запада нет / А.М. Еременко // Век ХХ и мир. - 1990. - № 3. - С. 5-6.

2. Еременко А.М. Особенности творческой интеллигенции как социокультурного феномена / А.М. Еременко // Научно-методический сборник. Вып. 2. - Луганск, 1993. - С. 27-30.

3. Еременко А.М. Диалектика взаимодополнительности геополитических подсистем / А.М. Еременко // Научно-методический сборник. Вып. 3. - М. - Луганск, 1994. - С. 100-109.

4. Еременко А.М. Первожертва как фундаментальный архетип истории и культуры / А.М. Еременко // Культура у філософії ХХ ст. Матеріали IV Харківських Сковородинівських читань. - Харків, 1997. - С. 40-42.

5. Єременко О.М. Соціальний детермінізм / О.М. Єременко // Теоретична соціологія. Навчальний посібник для семінарських занять і самостійної роботи студентів. - Луганськ, 1997. - С. 16-18.

6. Єременко О.М. Античний спосіб виробництва / О.М. Єременко // Теоретична соціологія. Навчальний посібник для семінарських занять і самостійної роботи студентів. - Луганськ, 1997. - С. 73-75.

7. Еременко А.М. Обесценивание событийности в научном и обыденном сознании Нового и Новейшего времени / А.М. Еременко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. Вип. 3. - Луганськ, 2000. - С. 14-38.

8. Еременко А.М. "Средний элемент" в западноевропейском и восточнославянском социуме / А.М. Еременко // Ідея правової держави: історія і сучасність: Збірник наукових праць, присвячений 135-річчю з дня народження П.І. Новгородцева. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. - С. 241-246.

9. Еременко А.М. Сущность и структура исторического события / А.М. Еременко // Історична наука: проблеми розвитку. Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Луганськ, 2002. - С. 192-197.

10. Єременко О.М. Історичні діячі в кривому дзеркалі історичної свідомості / О.М. Єременко // Історичні постаті України: проблеми і пошуки. - Луганськ, 2003. - С. 6-15.

11. Еременко А.М. Диалектика свободы и несвободы в историческом событийствовании / А.М. Еременко // Проблема свободи у теоретичній та практичній філософії // Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. У 2 ч. Ч. 2. - Харків, 2003. - С. 29-31.

12. Еременко А.М. Событийные уроки выборов в 2004 г. в Украине / А.М. Еременко // Полифоническая культура Украины. Вып. 1. - Луганск, 2005. - С. 60-68.

13. Еременко А.М. Основные элементы структуры исторического процесса / А.М. Еременко // Философия и будущее цивилизации. Тезисы докладов и выступлений 1У Российского философского конгресса. Т. 3. - М., 2005. - С. 187-188.

14. Еременко А.М. Структура исторического процесса в свете эстетического учения Аристотеля / А.М. Еременко // Фигуры истории, или "общие места" историографии. Вторые санкт-петербургские чтения по теории, методологии и философии истории / Отв. Ред. А.В. Малинов. - СПБ.: Изд-во "Северная Звезда", 2005. - С. 33-42.

15. Еременко А.М. Структурно-событийный и ценностно-смысловой подход к истории / А.М. Еременко // Динамика нравственных приоритетов человека в процессе его эволюции. Материалы ХІХ Международной научной конференции. Ч. 1. - СПБ., 2006. - С. 44-47.

16. Еременко А.М. Преодоление некоторых правовых стереотипов в историко-правовых исследованиях / А.М. Еременко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ: Спецвип. № 3. Ч. 1: Ідея права і держава. - Луганськ, 2007. - С. 24-29.

17. Еременко А.М. Пути становлення нации: сценарий для Украины / А.М. Еременко // Полифоническая культура Украины. Вып. 2. - Луганск, 2007. - С. 55-61.

18. Еременко А.М. Негативные и позитивные аспекты социальных конфликтов / А.М. Еременко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Сер. "Философия. Социология". Т. 21 (60). № 3. - Симферополь, 2008. - С. 20-24.

19. Єременко О.М. Зрадники-герої в українській і світовій історії / О.М. Єременко // Вісник Центральної виборчої комісії. - 2009. - № 2-3. - С. 98-104.