Історична генеза зайнятості економічно активного населення середнього віку - Статья

У сучасних умовах соціально-економічного розвитку України важливого значення набуває сфера зайнятості економічно активного населення середнього віку. Нині в Україні вкрай актуальним є питання щодо впровадження організаційно-економічного механізму, що оптимізуватиме зайнятість економічно активного населення середнього віку в контексті запобігання його віковій дискримінації на ринку праці. Осмисленню особливостей історичної генези розвитку організаційно-економічного механізму зайнятості економічно активного населення віком понад 55-65 років у розвинених країнах заходу в контексті дослідження, проведеного в межах даної статті, сприяли також аналітичні матеріали Міжнародної організації праці (МОП), Європейської комісії, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та ін. • зростання рівня безробіття серед працездатних контингентів економічно активного населення старшого віку як наслідок дискримінаційних проявів у ході трудових відносин (у 1965 році у доповіді міністра праці до Конгресу та Президента США зазначалось, що майже чверть від усіх робочих місць у приватному секторі економіки були закриті для шукачів роботи віком понад 45 років, а для шукачів роботи віком понад 55 років закриті для працевлаштування робочі місця становили половину від усіх наявних у приватному секторі); Ці та інші чинники зумовили упродовж 1960-1980-х рр. ухвалення та імплементацію у більшості розвинених країн заходу законодавчих актів (Закон про вікову дискримінацію у Законі про зайнятість у США (Age Discrimination in Employment Act of 1967 (ADEA) [6]) чи окремих положень у законодавчих актах, що регулюють сферу зайнятості щодо протидії дискримінації за віком у цій сфері (Закон про захист зайнятості (1975) у Великій Британії (Employment Protection Act (1975) [9]) тощо.Результати дослідження історичної генези впровадження організаційно-економічного механізму оптимізації зайнятості населення середнього віку в розвинених країнах дають підстави сформулювати такі висновки: 1. В основу організаційно-економічного механізму оптимізації зайнятості населення середнього віку в розвинених країнах заходу покладено ідею впровадження доктрини «держави загального добробуту». Тому впровадження механізму оптимізації зайнятості економічно активного населення середнього віку зумовлене пошуком у (1950-1960 рр.) адекватних реаліям соціально-економічного розвитку цих країн інструментів реалізації принципів рівних можливостей та гідної праці на ринку праці з метою запобігання поширенню дискримінації громадян на ринку праці за віком. На підставі аналізу зарубіжних статистичних матеріалів та узагальнення низки наукових праць та правових джерел щодо впровадження механізму оптимізації зайнятості населення середнього віку в історичному ракурсі нами виокремлено такі етапи його імплементації: 1) впровадження механізму оптимізації зайнятості, що ґрунтується на доктрині «держави загального добробуту» (1950-1960 рр.); Як зазначено у цій стратегії, одною з ключових її цілей є розумне зростання: розвиток економіки знань та інновацій та всеохопне (інклюзивне) зростання, яке сприяє забезпеченню зайнятості населення і досягненню соціальної та територіальної згоди.

Результати дослідження історичної генези впровадження організаційно-економічного механізму оптимізації зайнятості населення середнього віку в розвинених країнах дають підстави сформулювати такі висновки: 1. В основу організаційно-економічного механізму оптимізації зайнятості населення середнього віку в розвинених країнах заходу покладено ідею впровадження доктрини «держави загального добробуту». Тому впровадження механізму оптимізації зайнятості економічно активного населення середнього віку зумовлене пошуком у (1950-1960 рр.) адекватних реаліям соціально-економічного розвитку цих країн інструментів реалізації принципів рівних можливостей та гідної праці на ринку праці з метою запобігання поширенню дискримінації громадян на ринку праці за віком.

2. На підставі аналізу зарубіжних статистичних матеріалів та узагальнення низки наукових праць та правових джерел щодо впровадження механізму оптимізації зайнятості населення середнього віку в історичному ракурсі нами виокремлено такі етапи його імплементації: 1) впровадження механізму оптимізації зайнятості, що ґрунтується на доктрині «держави загального добробуту» (1950-1960 рр.);

2) вплив економічної кризи 1970-х рр. та ідей лібералізму у сфері зайнятості, поширення дискримінаційних обмежень за віком на ринку праці розвинених країн заходу (1970-1990 рр.);

3) «друга» хвиля імплементації механізму оптимізації зайнятості (країни-члени ЄС) як результат реалізації підходів у сфері зайнятості і професійній діяльності та протидії дискримінаційним обмеженням на ринку праці;

4) Можливість впровадження світового досвіду зайнятості населення середнього віку на вітчизняному ринку праці.

Перспективні напрями подальших наукових розвідок: дослідження інституціональних та правових засад імплементації організаційно-економічного механізму оптимізації населення віком понад 45 років у розвинених країнах, аналіз економічної складової механізму оптимізації зайнятості крізь призму реалізації стратегії «Europe 2020» (далі - Стратегія).

Як зазначено у цій стратегії, одною з ключових її цілей є розумне зростання: розвиток економіки знань та інновацій та всеохопне (інклюзивне) зростання, яке сприяє забезпеченню зайнятості населення і досягненню соціальної та територіальної згоди. Результатом реалізації Стратегії є зростання рівня зайнятості населення віком 20-64 роки до 75 % та зростання частки молоді з вищою освітою до 40 % [13, С. 3].

Реалізація вказаних стратегічних завдань у контексті розвитку економіки знань потребуватиме інвестицій у розвиток науки та освіту населення. Згідно з положеннями Стратегії, 3 % ВВП Євросоюзу передбачено інвестувати у наукові дослідження та розробки. Водночас, важливим є не стільки залучення державних, скільки зростання частки приватних інвестицій у розвиток науки та цифрових технологій. Це дасть можливість вирішити завдання щодо зростання конкурентоспроможності ЄС у науково-технічній сфері порівняно з США та Японією, а також сприяти модернізації наявних і створенню нових робочих місць у високотехнологічних галузях промисловості, а отже, і забезпеченню зростання рівня зайнятості населення.

Як зазначається у Стратегії, досягнення цих цілей потребуватиме ефективних інвестицій у системи освіти і навчання на всіх рівнях - від дошкільного до вищого. Інвестування у розвиток освіти спричинятиме поліпшення базових умов виходу нових працівників на ринок праці ЄС, оскільки якісна освіта є необхідним і важливим підґрунтям їх подальших відносин на ринку праці.

Утім, сучасні вимоги ринку праці в контексті розвитку економіки знань потребуватимуть інвестицій у людський капітал у контексті професійної освіти упродовж усього трудового життя (long life education). Ця необхідність зумовлюється як економічною доцільністю (зміна вектору економіки у сторону наукоємної, з більшою доданою вартістю, діяльності), мінімізацією соціальних видатків на безробіття, так і необхідністю подолання дискримінаційних стереотипів у суспільстві щодо якості робочої сили економічно активного населення середнього віку. Інвестиції у професійну освіту упродовж трудового життя є суттєвою складовою механізму оптимізації зайнятості економічно активного населення Євросоюзу унаслідок швидкого переміщення кваліфікованої робочої сили з однієї економічної діяльності в іншу без суттєвих економічних та соціальних втрат.

Як зауважують фахівці ПРО ООН у Доповіді про людський розвиток 2014 року «Забезпечення стійкого прогресу людства: зменшення вразливості і формування життєвої стійкості», інвестицій у людський капітал потребує кожен віковий контингент працездатного населення. На їхню думку, однією із ключових характеристик цих інвестиції є своєчасність: чим раніше відбувається інвестування у людський капітал індивіда, тим кращі його перспективи у майбутньому. Іншими словами, інвестиції попередніх вікових періодів визначають якість людського капіталу у подальші роки життя. [14, С. 55].

На наш погляд, відсутність інвестицій у людський капітал на будь-якому відтинку життя людини зумовлює не тільки економічні втрати від зростання рівня безробіття, а й соціальне виключення значної частки різновікових контингентів (здебільше середнього і старшого віку) економічно активного населення з економічного, соціального та громадянського життя та викликатиме соціальну та політичну напруженість у суспільстві. Отже, наукові пошуки оптимізації зайнятості населення середнього та похилого віку є перспективними і повинні продовжуватися.

1. Бандур С.І. Розвиток соціально-трудових відносин як передумова досягнення продуктивної зайнятості населення// Ринок праці та зайнятість населення, Журнал Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України. - 2014. -№ 1. - С. 8-13.

2. Прокопа І.В. Формалізація зайнятості в особистих селянських господарствах як засіб подолання соціального відторгнення селян // Там само. - 2013. - № 3. - С.10-14.

3. Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять : [Конвенція МОП від 25 черв. 1958 р. № 111] : [Електронний ресурс] / Верховна Рада України (офіц. вебсайт). - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/993_161.

4. Люблинский В.В. Социальная политика в странах Запада: новые вызовы и характер трансформации / В.В. Люблинский // Вестник института социологии. - 2010. - № 1. - С. 120-132.

5. Равенство в сфере труда: поиски ответов на вызовы : [Доклад МОТ на 96-й сессии от 2007 года № І (В)]: [Электронный ресурс] // Международная организация труда: (офиц. вебсайт). - Режим доступа : http: // www.ilo.org/ilc/REPORTSAVAILABLEINRUSSIAN/ WCMS_ILC_96_REP-I-B_RU/ lang-en/index.htm.

6. Age Discrimination in Employment Act of 1967, 29 U.S.C. §§ 621-633a (2000) : [Electronic resource] / US Equal Employment Opportunity Commission : (official web-site). - 2013. - Access Mode: http://www.eeoc.gov/laws/statutes/adea.cfm.

7. Council Directive 2000/78/EC of 27 November 2000 establishing a general framework for equal treatment in employment and occupation // Official Journal L 303. - 02 dec. 2000. - P. 0016-0022.

8. Employment. Discrimination. Litigation. Behavioral, Quantitative and Legal Perspectives / Ed. by Frank. J. Landy ; Foreword by Eduardo Salas. - John Wiley & Sons, Inc., 2005. - 672 p.

9. Employment Protection Act 1975: [UK Public General Act] [Electronic resource] // The official home UK Legislation. - 2013. - Access Mode : http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1975/71/contents.

10. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism / G. Esping-Andersen . - Polity Press & Princeton: Princeton University Press, 1990. - 248 p.

11. Growth, competitiveness, employment. The challenges and ways forward into the 21st century [White Paper, 5 December 1993] / Commission of the European Communities // Office for Official Publications of the European Communities. - Luxembourg, 1993. - 151 p.

12. Sargeant M. Age discrimination in employment / Malcolm Sargeant. - England : Gower Publishing Limited, 2006. - 233 p.

13. Europe 2020. А strategy for smart sustainable and inclusive growth: [Electronic resource] // European Commission. - 2010. - Access Mode : http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm.

14. Human Development Report 2014. Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building Resilience // Unaited Nations Development Programm. - New York, 2014. - 226 p.

References

1. Bandur, S.I. (2014). Rozvitok sotsialno-trudovih vidnosin yak peredumova dosyagnennya produktivnoyi zaynyatosti naselennya [The development of industrial relations as a prerequisite for achieving productive employment]. PIK - PIK, 1, 8-13 [in Ukrainian].

2. Prokopa, I.V (2013). Formalizatsiya zaynyatosti v osobistih selyanskih gospodarstvah yak zasib podo- lannya sotsialnogo vidtorgnennya selyan [The formalization of employment in subsistence agriculture as a means of overcoming social exclusion farmers]. PIK-PIK, 3, 10-14 [in Ukrainian].

3. Konventsiya pro diskriminatsiyu v galuzi pratsi ta zanyat: (Konventsiya MOP vid 25 cherv. 1958 r. № 111) [Convention concerning Discrimination in Respect of Employment and Occupation: (ILO Convention 25 on Jun. 1958 p. № 111)]. www.rada.gov.ua. Retrived from: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/993_161. [in Ukrainian].

4. Lyublinskiy, V. V. (2010). Sotsialnaya politika v stranah Zapada: novyie vyizovyi i harakter transform- atsii [Social policy in the West: New Challenges and character transformation]. Vestnik instituta sotsio- logii - Bulletin ofthe Institute of Sociology, 1, 120-132. [in Russian].

5. Ravenstvo v sfere truda: poiski otvetov na vyizovyi: Doklad MOT na 96-y sessii ot 2007 goda № I (V) [Equality at work: Tackling the challenges: Report of the ILO at the 96th session of the 2007 number I (B)]. www.ilo.org. Retrived from: http: // www.ilo.org/ilc/REPORTSAVAILABLEINRUSSIAN/ WCMS_ILC_ 96_REP-I-B_RU/ lang-en/index.htm. [in Russian].

6. Age Discrimination in Employment Act of 1967, 29 U.S.C. §§ 621-633a (2000). www.eeoc.gov. Retrieved from: http://www.eeoc.gov/laws/statutes/adea.cfm. [in English].

7. Council Directive 2000/78/EC of 27 November 2000 establishing a general framework for equal treatment in employment and occupation. Official Journal L 303. 02 dec. 2000, 0016 - 0022. [in English].

8. Frank. J. Landy (Ed.). (2005). Employment. Discrimination. Litigation. Behavioral, Quantitative and Legal Perspectives. [in English].

9. Employment Protection Act 1975: (UK Public General Act). Retrieved from: http://www.legislation. gov.uk/ukpga/1975/71/contents [in English].

10. Esping-Andersen, G. (1990). The Three Worlds of Welfare Capitalism. Princeton University Press. [in English].

11. Growth, competitiveness, employment. The challenges and ways forward into the 21st century (White Paper, 5 December 1993) Office for Official Publications of the European Communities. Luxembourg. [in English].

12. Sargeant, M. Age discrimination in employment. (2006). England : Gower Publishing Limited. [in English].

13. Europe 2020. А strategy for smart sustainable and inclusive growth. Retrieved from: http://ec.europa. eu/europe2020/index_en.htm. [in English].

14. Human Development Report 2014. Sustaining Human Progress: Reducing Vulnerabilities and Building Resilience. (2014). United Nations Development Programm. New York. [in English].

Размещено на .ru