Соціально-економічний і політичний стан Ірану в середині XIX ст., його вплив на виникнення народного невдоволення в країні. Передумови виділення нового віросповідання як секти в ісламі. Ідеологія сучасного багаїзму, його морально-етичні принципи і норми.
Останнім часом увага істориків, релігієзнавців і соціологів все більш надається дослідженню різноманітних релігійних новацій, які набрали з 60-х - 70-х років ХХ ст. широке розповсюдження спочатку на Сході і в країнах Заходу, потім в СРСР, а пізніше і в країнах СНД. Серед цих релігійних новацій, що мають коріння на Сході та пройшли довгу історичну еволюцію, багаїзм займає особливе місце, оскільки число його адептів постійно зростає (на даний час у світі нараховується більше 5 млн. багаїтів), і його осередки зявляються в різних країнах світу. Навпаки, після проходження довгого шляху становлення і розвитку, багаїзм перетворився на загальнополітичний рух, який має релігійне забарвлення, котре не тільки не розпалює міжрелігійну ворожнечу, але й покликане обєднати найбільш позитивні і прогресивні елементи всіх домінуючих релігійних традицій і загальнолюдські цінності. Вивчення генезису багаїзму дозволяє розкрити досить складні багатопланові зміни як усередині, так і в його взаємозвязках із зовнішнім світом - на Близькому Сході, в Західній Європі, США та в країнах СНД. Хронологічні рамки даної роботи охоплюють весь період еволюції багаїзму від шиїтської секти до самостійного суспільно-релігійного руху, тобто з середини XIX ст. до кінця 2000 р. У звязку з постійною динамікою зростання чисельності міжнародної общини багаї і з продовженням розповсюдження багаїзму в світі, його географічні рамки постійно роздвигаються.До третьої категорії можна зарахувати роботи, автори яких заперечують багаїзм як релігійну і суспільну течію та відмовляються від його священних текстів. Першою священною книгою, яка повинна була регламентувати порядок життя в бабідській общині, була книга “Беян” - “Одкровення” Баба - ідеолога бабідського руху. Він наполягав на необхідності перетворення релігії і керівництва країною, на злитті всіх співвітчизників у єдине моральне суспільство, яке з часом стане священим царством бабідів, в якому житимуть тільки люди, які прийняли це учення. Дипломатичні урядовці, військовослужбовці, торговельно-підприємницькі кола і вчені детально ознайомились з економікою, соціальними відносинами, політичним життям, історією, культурою, релігією та іншими сторонами суспільного життя в Ірані. Після революції деякий час була перерва у публікації праць про віросповідання, що було повязано з негативним ставленням нової влади до всього, що стосувалося релігії.Висновки, до яких прийшов автор у результаті проведеного дослідження, можна відбити у таких положеннях: Багаїзм спочатку виник як шиїтська секта бабідів в часи найбільшого зростання народного незадоволення в Ірані в середині ХІХ ст., яке вилилось в широкі антифеодальні повстання. Простеживши за розвитком багаїзму протягом життя та діяльності його засновників, можна помітити, що в ході проповіді Баба (1844-1850 рр.) його учення розповсюджувалось тільки в Ірані, але при Бага-Улі (1853-1892 рр.) послідовники багаїзму були вже в 13 країнах. Багаїзм, що виник, як реформаторська секта в ісламі, за минулі півтора століття перетворився на морально-етичний, суспільно-політичний і релігійний рух, який претендував на право бути названим новою світовою релігією. Багаїзм, разом з тим, не можна називати релігією у повному значенні цього слова і не слід його вивчати як релігію, оскільки з часом він втратив свій релігійний зміст, зберіг тільки зовнішню атрибутику. Хоч багаїзм офіційно визнає себе новою релігією, яка не має нічого спільного з ісламом, в його основі лежить шиїтське коріння, що у певній мірі відображається на зовнішній релігійній атрибутиці багаїзму.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Висновки, до яких прийшов автор у результаті проведеного дослідження, можна відбити у таких положеннях: Багаїзм спочатку виник як шиїтська секта бабідів в часи найбільшого зростання народного незадоволення в Ірані в середині ХІХ ст., яке вилилось в широкі антифеодальні повстання. Ідеологом цих повстань виступила секта бабідів.
Простеживши за розвитком багаїзму протягом життя та діяльності його засновників, можна помітити, що в ході проповіді Баба (1844-1850 рр.) його учення розповсюджувалось тільки в Ірані, але при Бага-Улі (1853-1892 рр.) послідовники багаїзму були вже в 13 країнах. Зусиллями Абдул-Бага віра зявилася ще в 22 країнах, а до 1921 р. її послідовники вже знаходились в 37 країнах. Зараз общини багаї існують в 217 країнах та регіонах світу.
Багаїзм, що виник, як реформаторська секта в ісламі, за минулі півтора століття перетворився на морально-етичний, суспільно-політичний і релігійний рух, який претендував на право бути названим новою світовою релігією.
Багаїзм, разом з тим, не можна називати релігією у повному значенні цього слова і не слід його вивчати як релігію, оскільки з часом він втратив свій релігійний зміст, зберіг тільки зовнішню атрибутику.
Хоч багаїзм офіційно визнає себе новою релігією, яка не має нічого спільного з ісламом, в його основі лежить шиїтське коріння, що у певній мірі відображається на зовнішній релігійній атрибутиці багаїзму. Основні елементи релігійного культу і ритуалу запозичені з шиїтської культової і обрядової практики, а також із зороастризму.
Багаїзм почав розповсюджуватися в Україні лише з 90-х років ХХ ст., при цьому він не зустрів опору з боку офіційної влади.
Українська община багаїтів не займається ніякою протиправною чи антисуспільною діяльністю.
Багаїзм з самого початку був відображенням соціального протесту, рухом низів, спробою реформувати іслам, а сьогодні - це рух середнього класу, безпечний у соціальному плані, який не вимагає революційних соціальних змін, він заперечує будь-яке насильство і пропонує свій шлях до миру. Одночасно він відкидає будь-яку національну винятковість і пропагує етнічну, релігійну толерантність.
У продовженні всієї історії багаїзм завжди привертав увагу багатьох представників науки, культури і громадськості. Він і зараз заслуговує всебічної суспільної підтримки, оскільки на відміну від багатьох тоталітарних релігійних сект і войовничих ісламських угрупувань, цей релігійно-суспільний рух є безпечним для влади і народу, це рух самовдосконалення і універсалізму, спрямований на викорінення людських пороків, переборювання релігійних, національних і расових забобонів. Общини багаї сьогодні складають, поряд з іншими добровільними релігійними та світськими обєднаннями первинні осередки майбутнього громадянського суспільства, що має стати запорукою перетворення нашої країни на сучасну демократичну правову державу.
Список литературы
Черникова И.В. Бахаи в культурном поле Украины и Крыма //Культура народов Причерноморья. - Симферополь: изд-во Таврического нац. ун-та, 1997. - № 2. - С. 316-317. (0,2 а.а.).
Черникова И.В. Сравнительная характеристика религиозного культа шиитов и бахаи //Культура народов Причерноморья. - Симферополь: изд-во Таврического нац. ун-та,, 1998. - № 3. - С. 270-274. ( 0.5 а.а.).
Черникова И.В. Священные книги бахаи //Культура народов Причерноморья. - Симферополь: изд-во Таврического нац. ун-та,, 1998. - № 5. - С. 458-461. ( 0.5 а.а.).
Черникова И.В. Место бахаизма в культуре, истории и в системе других религий //Культура народов Причерноморья. - Симферополь: изд-во Таврического нац. ун-та,, 1999. - № 6. - С. 239-241. (0,5 а.а.).
Черникова И.В. Международная деятельность общины бахаи //Культура народов Причерноморья. - Симферополь: изд-во Таврического нац. ун-та,, 1999. - № 8. - С. 112-117. (0.5 а.а.)
