Історична ґенеза та сучасний стан соціальної структури суспільства - Научная работа

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ Кафедра гуманітарних дисциплін НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА з дисциплін: “Соціологія” та “Філософія” на тему: “Історична ґенеза та сучасний стан соціальної структури суспільства” Керівник роботи, к.політ.наук, доцент С.О. Топалова Студентка факультету банківської справи, обліку і фінансів, II курсу, групи 23-БС спеціальності 7.050105 “Банківська справа” А.С. Вербнікова Харків 2009 Зміст Вступ Розділ I. Соціально - філософські погляди про будову сусільства та стосунки між людьми 1.1 Соціально-філософські погляди мислителів Стародавнього Сходу 1.2 Соціально - філософські вчення Платона і Арістотеля 1.3 Теологічні обґрунтування космосу, людини та суспільства 1.4 Перша революція в суспільствознавстві (Н.Макіавелі) 1.5 Ранній утопічний соціалізм 1.6 Просвітництво і суспільний договір 1.7 Класична німецька філософія 1.8 Соціальна утопія XVIII - XIX ст. 1.9 Економічні обґрунтування будови соціуму 1.10 Російсько-українська соціально-філософська традиція Розділ II Організаційні основи соціальності 2.1 Інтерес як основа об’єднання людей у соціальні спільності 2.2 Соціальна структура суспільства. Ґенеза соціальних спільностей: сім’я, рід, плем’я, народність, нація, клас 2.3 Поняття класів. Соціально - класова структура сучасного індустріального суспільства; теорії соціальної стратифікації 2.4 Класові конфлікти в індустріальному суспільстві. Регулятивні механізми функціонування та розвитку соціуму та проблеми регуляції суспільних відносин в соціальній філософії.. Трансформація соціальної структури українського суспільства та її сучасний стан Висновки Список використаних джерел Вступ Формування нового суспільства в Україні за сучасних умов пов’язане з виникненням класів та розвитком соціальної стратифікації, що обумовлює актуальність цієї проблеми. Вони займають різне місце в ієрархії суспільства, у диференціації населення за рівнем влади, багатства, доходів, освіти тощо; зв’язуються між собою економічними, політичними та культурними відносинами; є суб’єктами функціонування всіх соціальних інститутів суспільства. У ньому одні групи мають більше прав, привілеїв і переваг як порівняти з іншими. Така соціальна нерівність привносить у життя людей багато несправедливості, що робить цю проблему ще більш цікавою та актуальною. Метою роботи є дослідження сутності соціальної структури, найважливіших її складових, ознак їх виокремлення в структурі, реального стану, тенденцій та перспектив їх розвитку. При написанні цієї наукової роботи були використані монографії українських та російських соціологів і філософів: Андрущенка, Кемерова, Баруліна, Соколова, Гобозова та ін. Зокрема, у класичному творі давньоєгипетської літератури “Пісні арфіста” розглядається комплекс проблем суспільного життя, людських стосунків, морально - етичних настанов і порад. Автор цього твору говорить про значення праці, суспільної організації життя, моральних засад спілкування і водночас висловлює сумнів щодо потойбічного життя, доцільності жертвоприношень богам, надії на спасіння тощо. Найбільш відомим і впливовим мислителем Стародавнього Китаю був Конфуцій, соціально - філософські та етико - політичні погляди якого збереглися завдяки книзі “Бесіди і судження”, складеної учнями філософа на основі його міркувань і суджень. Обґрунтована Конфуцієм домінантна етико - соціальна орієнтація пізніше втілиться у такій літературній пам’ятці, як Біблія. А ще пізніше її повторить, піднявши до рівня “золотого правила моральності”, німецький філософ І. Кант. Проте Конфуцій обґрунтував складний і суперечливий поділ людей на соціальні групи (категорії), суспільне значення морального виховання індивідів, сутність державної влади як механізму керівництва суспільством на засадах високої народної довіри, чіткого розподілу громадських обов’язків і особистого прикладу моральності панівних (керівних) верств населення. Звичайно, філософ створював соціально - філософську систему за загальними світоглядними орієнтаціями своєї доби, її економічними і політичними реаліями, науковими й загальнокультурними надбаннями та прорахунками. Держава має власну організацію і засоби її захисту від чужоземних загарбників; вона здійснює системне забезпечення кожного члена суспільства необхідними матеріальними благами, а також створює умови для розвитку духовної діяльності й творчості. Ідеальна держава Платона (“Держава”, “Політик”, “Закони”) ґрунтується на розподілі праці. Єдність громадян у державі здійснюється на основі спільного надбання вищих класів, відсутності індивідуальної власності, неможливості її виникнення, а отже, і неможливості всякого роду образ, судових, майнових претензій. Йдеться про віки, духовною домінантою яких була релігія. 1.3 Теологічні обґрунтування космосу, людини та суспільства Маючи на увазі насамперед європейську цивілізацію, можна стверджувати, що найбільшого поширення релігійні погляди щодо побудови суспільства, сенсу буття людини в світі, якостей індивіда як релігійної істоти