Періодизація історико-культурного процесу в Україні. Матеріальна та духовна спадщина стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), трипільської, мідно-бронзової та залізної доби, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
При низкой оригинальности работы "Історичні умови виникнення та джерела формування української культури", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Перший період розвитку культури України охоплює період від початків людської цивілізації на території України до культури східнословянських племен дохристиянської доби. Племена і народи, що проживали на цій території впродовж тисячоліть, творили культуру, передаючи її у спадок наступним поколінням і забезпечуючи цим безперервний прогресивний розвиток. Відчутний слід залишили в історії культури України племена трипільців, кіммерійців, скіфів, сарматів. У цей період зявляється в Україні нова соціальна верства - козацтво, якому судилося відіграти епохальну роль в історії і культурі України. Розвиваються освіта, книгодрукування сприяє зміцненню культурних відносин України з іншими народами.Культурогенез - процес появи і становлення культури будь-якого народу і народності загалом і появи культури як такої в первісному суспільстві. Нагадаємо основні точки зору: 1) міграційна (словяни прийшли на свою нинішню територію, український народ - це етнос, який виник унаслідок міграції інших народів); 2) автохтонна (словяни є споконвічними жителями Східної Європи; на сучасній українській території здавна жили народи, які не вели кочове життя, а займалися матеріальним виробництвом, тобто по історичній вертикалі змінюються культури, а етнос залишається незмінним). В ідеологічному, етнопсихологічному, філософському, життєдіяльному планах східний словянин, а відтак і українець, - не одвічна біологічна й історична даність, а результат тривалої еволюції людського життя на наших землях, спадкоємець усіх попередніх народів, які спільними зусиллями витворили підвалини його специфічно-національних способу життя та світогляду. Отже, племена і народи, що проживали на території України впродовж тисячоліть, творили культуру, передаючи її у спадок наступним поколінням і забезпечуючи цим безперервний прогресивний розвиток.Культура скіфських і сарматських племен, які мешкали з VII ст. до н. е. до IV ст. н. е. на території сучасної України, є невідємною складовою стародавньої культури нашої Батьківщини. Завдяки Геродоту ми знаємо про релігійні уявлення скіфів, знаємо, що скіфи були язичниками і мали розвинений пантеон давніх божеств. Племена черняхівської культури - анти - мали усталені торговельні та культурні звязки з Римом, що було важливим чинником розвитку культури племен на землях антів. Стародавній культурі східнословянських племен були притаманні риси, характерні для ранніх етапів розвитку суспільства: міфологічна свідомість, політеїзм, давні форми язичницьких релігійних уявлень і відповідні їм обряди, наявність розгалуженої демонології, первісні форми мистецтва. Оскільки все населення однаково страждало від нападів кочових сусідів зі сходу й півдня, докорінні прагнення всіх жителів Давньої Русі були повязані зі зміцненням військової могутності держави.
План
План
1. Періодизація історико-культурного процесу в Україні
2. Культурогенез українського народу. Витоки української культури
3. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт)
4. Феномен Трипільської культури
5. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорноморя)
6. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
