Історичні умови та національні особливості словацького державотворення у 1939-1945 рр - Автореферат

Значимість виконаної роботи полягає також у тому, що вона демонструє не лише позитивну роль словацького націоналізму у розбудові державності, а й звертає увагу на небезпеку перетворення його у знаряддя боротьби проти демократії під прикриттям захисту інтересів нації. Даний приклад має стати пересторогою для України, адже в умовах політичної нестабільності та економічної кризи в державі не виключена можливість активізації та зростання впливу у суспільстві націоналістичних політичних сил. Мета дослідження - комплексне висвітлення процесу національного державотворення у Словаччині у взаємозвязках з конкретно-історичними обставинами функціонування Словацької держави 1939-1945 рр. На досягнення мети спрямовані такі наукові завдання: - проаналізувати та систематизувати джерельну базу та здобутки історичної науки у вивченні означеної теми; визначити зовнішньо-та внутрішньополітичні передумови утворення Словацької держави, її роль та місце в системі тогочасних міжнародних відносин; Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній вперше у вітчизняній історичній науці подано всебічну аналітичну характеристику становлення, розвитку та краху Словацької держави 1939-1945 рр. Суперечлива ситуація спостерігається в сучасній словацькій історіографії.При підготовці роботи було використано матеріали трьох зарубіжних архівів - Російського державного архіву соціально-політичної історії (РДАСПІ) (Москва, Російська Федерація), Словацького національного архіву (Братислава, Словацька республіка), Державного обласного архіву в Прешові (Словацька республіка). У РДАСПІ особливу цінність становлять повідомлення словацьких комуністів Г.Гусака, М.Черноцького, В.Широкого, К.Бацилека про ситуацію у Словацькій державі в 1939-1945 рр, які зберігаються у фонді 495 “Комінтерн”. У звітах посла в Берліні М.Чернака чітко демонструється прагнення словацької дипломатії завоювати прихильність діячів райху, подаються відомості про те, що німецькі владні кола налаштовані на довготривалу перспективу існування Словацької держави. Одночасно активізували свою діяльність представники еміграції, які отримали тепер можливість пропагувати свої погляди на батьківщині з метою переорієнтації словацької громадськості на позитивне сприйняття Словацької держави 1939-1945 рр. Такий кардинальний поворот у трактуванні подій викликав негативну реакцію з боку академічних істориків, які наголошували, що для обєктивної характеристики проблеми однаково небезпечні як марксистський, так і націоналістичний схематизм. У підрозділі 2.3 “Міжнародне становище Словаччини” визначено чотири періоди у проведенні зовнішньої політики нової держави в залежності від характеру словацько-німецьких відносин: 1) 14 березня - 1 вересня 1939 р. Підписавши Охоронний договір з Німеччиною, Словаччина одразу потрапила в залежність від неї, але протекція Берліна зробила Словацьку державу геополітичною реальністю, що була підкріплена дипломатичним визнанням ряду країн; 2) 1 вересня 1939 р. - 27 липня 1940 р. Участь у війні проти Польщі зміцнила становище Словаччини, проте лише в таборі Німеччини та її союзників.