Історичні та дипломатичні поступи Геннадія Йосиповича Удовенка (1931-2013): інституціональна візуалізація й портретистика - Статья

У статті аналізується сукупний комплекс джерел і процес інституціоналізації особистого архіву Геннадія Йосиповича Удовенка (1931 - 2013), міністра закордонних справ України (1994 - 1998) як зібрання робочих матеріалів і особистих документів міністра з питань історії, теорії та практики дипломатії, особливостей зовнішньої політики у радянський період і пріоритетно в період незалежної України в Науковій бібліотеці Дипломатичної академії України при МЗС України. Акцентується увага на тому, що службовий архів виокремлено в окремий Фонд зберігання в галузевому архіві МЗС України, а досліджуване архівне зібрання містить робочі та допоміжні матеріали й документи періоду його законотворчої, суспільно-громадської, політичної та дипломатичної діяльності, включно до 2013 року. The total complex of sources and the process of institutionalization of the Hennadiy Udovenko personal archive (1931 - 2013), of the Minister of Foreign Affairs of Ukraine (1994 - 1998), as a collection of working papers and personal documents of the Minister of history, theory and practice of diplomacy, of the foreign policy peculiarities in the Soviet period and priority during the Independent of Ukraine in the Scientific library of the Diplomatic Academy of Ukraine, the Ministry of Foreing Affairs of Ukraine is analyzed at the article. The attention that the official archives are allocated for keeping in the special sector of the archive of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, and studied archival collection includes the work and support materials and documents the period of its legislative, social, civic, political and diplomatic activities, up to and including 2013. Characterized catalog of the Hennadiy Udovenko archival materials in the Scientific Library of the Diplomatic Academy of Ukraine, the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine for the period of his service as Minister of Foreign Affairs of Ukraine (1994 - 1998); President of the 52nd session of the UN General Assembly (1997 - 1998); Chairman of the Committee on Human Rights, National Minorities and International Relations of the Verkhovna Rada of Ukraine (1998 - 2007); Chairman of the Council for Ethnic Policy of the President of Ukraine (2006 - 2013).Одним із українських непересічних дипломатів і політичних діячів, який своєю діяльністю долучився до розбудови української історичної та політичної науки, актуалізував нові, невідомі до того джерела, став Міністр закордонних справ України (1994-1998) Геннадій Йосипович Удовенко. У даний час цей фонд налічує понад 10 000 тисяч од. зб., що включають рукописи та машинописні тексти робочих документів українською, російською, румунською, польською та іншими мовами, чернетки, переклади, газетні та журнальні вирізки за проблематикою політико-дипломатичної та суспільно-громадської його діяльності, особисті документи, особисте та ділове листування, біографічні та бібліографічні матеріали, складені Геннадієм Йосиповичем та його помічниками і дружиною - Діною Григорівною Бутенко, фото, відгуки й рецензії, зібрані автором тощо. Виходячи з постановки проблеми, маємо вивчати не лише схему хронологічних подій зовнішньополітичної та дипломатичної діяльності держав і їх дипломатичний інструментарій, спираючись на джерельну базу, а також показати перетворення зовнішньої політики і дипломатії як політичного явища на організовану системоустановчу інституцію, проаналізувати внутрішні та зовнішні функції держави, виявити критерії ефективності зовнішньої політики і дипломатії з погляду формування європейської системи держав чи визначення пріоритетів зовнішньої політики держав Європи у контексті формування та інституціоналізації особистих архівів безпосередніх учасників цих вікопомних подій для України та всього світу. І не тільки тому, що жодному іншому українському дипломату не вдалося сягнути таких високих посад в Організації Обєднаних Націй, починаючи з дня її створення у 1945 р., як Геннадію Удовенку, а насамперед тому, що з першого дня своєї дипломатичної діяльності він відчував себе українцем, а Україну - державою, нехай і в статусі колоніальної провінції, але державою, з твердою вірою у її майбутнє. Керівництво Дипломатичної академії України при МЗС України та Наукової бібліотеки Дипломатичної академії України при МЗС України поставило перед собою досить амбітну стратегічну мету й інноваційне завдання: зібрати й упорядкувати (інституціоналізувати) у фондах Академії особисті робочі (поточні) архіви всіх Міністрів закордонних справ України й надати їм другий подих, для використання в науковому обігу цих унікальних документів.