Аналіз художнього образу Спартака. Характер його послання в гладіатори в Римі. Особливість боротьби пригнобленого народу за свою свободу проти рабовласницької знаті. Сутність військової обстановки в Італії. Причини поразки непереможного вождя рабів.
Спартак - один з найбільш яскравих і видатних діячів греко-римської епохи, який вписав в античну історію кілька блискучих і разом з тим драматичних сторінок. Будучи неабияким організатором і талановитим полководцем, він виявився тим харизматичним лідером, який зумів згуртувати навколо себе десятки тисяч людей різних національностей, щоб від їхнього імені кинути виклик сенату і народу Рима.Художній образ Спартака відродив своє існування в революційній Франції. Невідомо, хто перший заново "відкрив" непереможного вождя рабів після багатьох років забуття, але розбурханим «умам» він припав до смаку.Спартак був досвідченим воєначальником: його армія складалася лише з утікачів-гладіаторів і рабів, і розбила в ряді битв кілька досвідчених римських легіонів. Аппіан каже, що він був «фракійцем за походженням, який колись служив солдатом з римлянами, але з тих пір потрапив у полон і був проданий у гладіатори». Після кількох років служби Спартак дезертирує і повертається до Фракії, де в цей час відновилася війна проти римлян. Історики висувають багато ймовірних та дійсних версій про причини виникнення цього повстання, але головна причина залишається незмінною, яка зводиться до того, що виникнення повстання Спартака, а й інших повстання, які спостерігалися в Римі, спричинила соціальна нерівність, яка супроводжувалась боротьбою за верховенство в суспільстві. Другою імовірною причиною повстання гладіаторів була діяльність агентів царя Мітридата в Римі, столиці смертельно ворожої йому Італії, спрямована на будь-яку дію, яка спричинялася б до порушення стабільності в цій країні.Повстання Спартака хоча й не знищило рабовласницький лад в Римі, проте воно завдало тяжкого удару Римській рабовласницькій республіці. Повстання розкрило глибину, суть системи рабоволодіння, воно ніби показувало для римлян, що рабство їх загибель, однак римляни не розуміли цих знаків, вони вперто продовжували свою політику жорстокої експлуатації рабів. Але основи рабовласництва в період республіки були настільки міцно закладені, що знищити їх здавалось нездійсненною мрією, проте це повстання їх різко похитнуло. Разом з тим повстання Спартака, як і інші заворушення були грізною пересторогою для рабовласників, умовою для урядових кіл Риму, що необхідно вживати активних дій у внесенні змін до системи управління, з метою краще пристосувати її до соціально-економічних і політичних відносин, які постійно виникають, розвиваються і змінюються.
План
План
Вступ
1. Художній образ Спартака
2. Походження Спартака
3. Повстання Спартака (73 до н. е. - 71 до н. е.)
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Повстання Спартака хоча й не знищило рабовласницький лад в Римі, проте воно завдало тяжкого удару Римській рабовласницькій республіці. Повстання розкрило глибину, суть системи рабоволодіння, воно ніби показувало для римлян, що рабство їх загибель, однак римляни не розуміли цих знаків, вони вперто продовжували свою політику жорстокої експлуатації рабів. Але основи рабовласництва в період республіки були настільки міцно закладені, що знищити їх здавалось нездійсненною мрією, проте це повстання їх різко похитнуло. Разом з тим повстання Спартака, як і інші заворушення були грізною пересторогою для рабовласників, умовою для урядових кіл Риму, що необхідно вживати активних дій у внесенні змін до системи управління, з метою краще пристосувати її до соціально-економічних і політичних відносин, які постійно виникають, розвиваються і змінюються.
Повстання Спартака нанесло шкоду і економіці, особливо сільському господарству. Багато селянських господарств, навіть латифундій було знищено. Період повстання Спартака супроводжувався своєрідним застоєм в економіці, оскільки господарства залишились без робочої сили, нікому було обробляти землі, тому що значна частина рабів брала участь у повстанні. Між тим рабовласники і місцеві жителі, радше бажали перебути цю «непогоду» у добре укріплених містах, оскільки могутнє військо Спартака і невдачі римлян наводили на них страх. Винищення і втеча рабів, а також небезпека нових повстань, змушували власників великих маєтків ділити свої землі на дрібні ділянки і здавати в оренду так званим колонам.
Повстання Спартака сприяло і певній консолідації панівних кіл у римському суспільстві - нобілітету і вершників. Невипадково обидва полководці, які між собою сперечалися - Красс і Помпей, які були сулланцями, змушені піти на компроміс і провести низку заходів по відновленню досулланських законів і порядків. Зокрема було відновлено владу народних трибунів, посади і владу цензорів тощо. Таким чином кожне повстання рабів, нехай воно і незначне залишало свої «сліди» у кризі Римської республіки.
Список литературы
1. Горсков В. Г. Військове мистецтво Спартака // ВИЖ. - 1972. - №8. - З. 34-48.
2. Аппіан. Громадянські війни у Римі.
3. Плутарх. Порівняльні життєписи. К.: Дніпро, 1991. 448 с.
4. Лесков В.А. Спартак. - М.: Думка, 1983. - 221 з.
5. Мотус А.А. До питання датуванням початку повстання Спартака // Вісник давньої російської історії. - 1957. - №3. - З. 45-55.
6. Хефлинг Р. Римляни, раби, гладіатори: Спартак біля воріт Риму. - М.: Думка, 1992. - 563 з.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы