Історичні чинники формування композиції міських центрів Йорданії - Автореферат

Сучасний розвиток міських центрів у країнах Арабського світу, з Йорданією включно, зіткнувся з двома важливими проблемами: з одного боку, з необхідністю йти в ногу з сучасністю, постачаючи населенню усіма можливими засобами обслуговування у сучасних архітектурних формах і технологіях, а з другого боку - з прагненням зберегти найбільш цінні традиції архітектурно-просторової організації зазначених процесів і протистояти уніфікації і космополітизації архітектурно-будівельної справи. Проблеми історичного розвитку міських центрів і принципів їх формування дуже важливі для розвитку національної архітектури, тому особливу актуальність набуває аналіз процесу їх історичного розвитку, в котрих на перший план виходять функції громадського та торгового обслуговування. Треба констатувати, що міські центри в Йорданії, як і в інших Близькосхідних країнах, поєднували торгівлю, бізнесову діяльність, повсякденне побутове обслуговування, культурне з релігійним включно, та організацію розваг. Проводились натурні обстеження і фотограмметрія громадсько-торгових центрів Йорданії, аналізувались природно-кліматичні умови Йорданії, можливості формування МЦ в існуючій містобудівній ситуації, історично-культурному середовищі, системі розселення і національного укладу, традицій, релігійно-етнічних особливостей. У другому розділі “Аналіз особливостей розвитку і формування міських центрів в країнах Аш-Шам та Європи” досліджуються особливості формування міських центрів в період до сьомого сторіччя н.е.; особливості формування МЦ в VII-XVIICT.; особливості формування МЦ в XVII-XIXCT.; особливості формування МЦ в період сучасного розвитку промислової і науково-технічної революції та висновки.Дослідженням доведено, що більшість сучасних центрів в Йорданії побудовано під впливом західноєвропейських або американських зразків, що не відповідає ані місцевим природно-кліматичним умовам, ані традиціям, що явно, чи не явно існували сторіччями. Вивчення історичних закономірностей формування громадських міських центрів Йорданії свідчить, що головні особливості розвитку центрів визначають такі чинники: природно-кліматичний, історично-культурний, архітектурний i містобудівний. Дослідження історичного спадку дало змогу визначити загальні умови їх виникнення, принципи формування і розвитку, головні особливості їх архітектурно-композиційної і планувальної організації, що грають провідну роль і в сучасний період. Творче використання результатів аналізу існуючого архітектурного середовища з його неповторною своєрідністю має бути закладено до проектів сучасних центрів міст на Близькому Сході, що мають самобутню стародавню архітектуру. Узагальнення розвитку центрів у ретроспективі дозволило запропонувати нові форми їх організації, поєднуючи традиційні суги, ринкові площі, торгово-ремісничі вулиці, хани, мечеті з сучасними спорудами центрів і їх комплексів, що дозволить збагатити художній образ міста.

1. Дослідженням доведено, що більшість сучасних центрів в Йорданії побудовано під впливом західноєвропейських або американських зразків, що не відповідає ані місцевим природно-кліматичним умовам, ані традиціям, що явно, чи не явно існували сторіччями.

2. Вивчення історичних закономірностей формування громадських міських центрів Йорданії свідчить, що головні особливості розвитку центрів визначають такі чинники: природно-кліматичний, історично-культурний, архітектурний i містобудівний.

Дослідження історичного спадку дало змогу визначити загальні умови їх виникнення, принципи формування і розвитку, головні особливості їх архітектурно-композиційної і планувальної організації, що грають провідну роль і в сучасний період. Творче використання результатів аналізу існуючого архітектурного середовища з його неповторною своєрідністю має бути закладено до проектів сучасних центрів міст на Близькому Сході, що мають самобутню стародавню архітектуру. Кінцевим обєктом цільової проблематизації виступає їх прогнозування.

3. Узагальнення розвитку центрів у ретроспективі дозволило запропонувати нові форми їх організації, поєднуючи традиційні суги, ринкові площі, торгово-ремісничі вулиці, хани, мечеті з сучасними спорудами центрів і їх комплексів, що дозволить збагатити художній образ міста.

4. Використований порівняльний аналіз розміщення центрів у забудові міст дозволяє констатувати деяку випадковість їх розташування, що обумовлено, мабуть, суто економічними чинниками. Це приводить до недоліків, як у соціальному, так і архітектурному аспекті: відсутня чітка система організації обслуговування населення, котра позначається на їх пішохідній досяжності. Центри часто-густо розміщуються на випадкових затиснених ділянках, малопридатних для них з їх розвиненою інфраструктурою, недостатньо ураховується оточуюче середовище. Це обумовило необхідність розробки нової класифікації МЦ за визначеними ознаками, що враховують комплекс факторів.

5. Проведене дослідження дозволяє запропонувати декілька рекомендацій щодо використання історичної архітектурної спадщини, характерної для мусульманської архітектури. Визначено, що підставою для створення комфортних умов для відвідувачів і співробітників МЦ, є раціональна організація його внутрішнього простору; вона також визначає обємно-просторову композицію будови: компактну, павільйонну, складну, глибинно-симетричну чи асиметричну, інтегровану тощо.

6. На базі окреслених, найбільш поширених структур центрів, пропонуються для застосування в умовах Йорданії такі види: - лінійна сугова (крита, відкрита чи комбінована торгово-реміснича вулиця або простір пасажного виду);

- компактна проста у вигляді окремого обєкту з одним, чи кількома атріумами; компактна ускладнена структура з декількох обємів, поєднана подіумом;

- комплекс-центр, що створено з декількох обємів, або обєктів, що поєднані спільним пішохідним простором (великим атріумом або площею).

7. Розроблено методику урахування біокліматичних факторів при будівництві споруд МЦ на основі використання багатовікового досвіду східних архітекторів і будівників і його збагачення сучасними методами і прийомами захисту будівель від погодних негараздів в умовах жаркого клімату Йорданії. Одночасно, ступінь комфортності має підвищуватися з підвищенням статуту центру та його значущості в місті. Комплексне урахування розглянутих і запропонованих положень, наведених вище, дозволить одержати великий позитивний економічний, соціальний і архітектурний ефект.

8. Для створення індивідуального, неповторного регіонального обличчя міст Йорданії доцільно рекомендувати місцеві архітектурно-композиційні та декоративні засоби та елементи при формуванні архітектури споруд МЦ, інтерєрів i усього архітектурного середовища та благоустрою (айвани, аркади та галереї, арабські орнаменти та арабески, різьблення по каменю тощо).

9. Розроблені класифікації та рекомендації дають змогу сформулювати на науковій підставі головні вимоги до майбутніх забудовників, проектувальників та законодавчих актів, що діють в умовах Йорданії. Вони мають за мету підвищення якості архітектури центрів, навколишнього оточення, комфорту життєдіяльності населення (табл.1).

10. Створено теоретичні просторово-часові композиційні моделі МЦ для умов Йорданії (табл.2).

Автор рекомендує використовувати результати свого дослідження у проектуванні, як безпосередній методичний матеріал з визначенням типів і структури МЦ, в залежності від конкретних особливостей та обставин середовища та інших зазначених чинників. Запропонований метод передбачає, насамперед, аналіз природного та історичного контексту. Фактичні дані, зібрані автором, складають значний матеріал для передбаченого передпроектного аналізу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

1. Раваждех Тайсир Мостафа. Роль учреждений культурно-бытового обслуживания в формировании селитебной территории Харькова // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб. - Харків: ХХПІ, 1998. - №3. - С. 83-85.

2. Раваждех Тайсир Мостафа. Общественно-торговые центры Иордании // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб - Харків: ХХПІ, 1998. - №2.- С. 86-89.

3. Раваждех Тайсир Мостафа. К вопросу развития общественно-торговых центров в Иордании // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб - Харків: ХХПІ, 1999. - №3.- С. 105-107.

4. Губина М.В., Раваждех Тайсир Мостафа. Исторические предшественники новых типов центров (мировая практика и опыт Иордании) // Респ. міжвід. зб. “Коммунальное хозяйство городов”. - вып. 20. - Киев: Техника, 1999. - С. 53-55.

5. Раваждех Тайсир Мостафа. История и современность в зданиях центров (на примерах арабских стран) // Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб - Харків: ХХПІ, 1999. -№2, 3. -С. 162-163.

6. Раваждех Тайсир Мостафа. Результати дослідження принципів формування міських центрів Йорданії // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті // Під загальною редакцією Н. Є. Трегуб: ХХПІ - Харків: - 1999.- №4,5. - С.152-154.

Размещено на .ru