Дослідження історичних аспектів зародження відносин довічного утримання (догляду), правове регулювання яких здійснювалося ще з часів римського приватного права, однак належного законодавчого закріплення вони отримали у Цивільному законодавстві у 1964 р.
При низкой оригинальности работы "Історичні аспекти розвитку зобов’язальних відносин довічного утримання (догляду)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Саме римське право заклало підвалини для подальших розробок механізмів оформлення договорів, що, безумовно, є позитивним і для сучасного розвитку договірних конструкцій в цілому, і для договору довічного утримання (догляду) зокрема. Савіньї вважав, що зобовязанням у римському праві були властиві такі ознаки: 1) предметом зобовязання завжди були дії, що мають юридичне значення й правові наслідки; 2) їхні учасники, як правило, вчиняють активні дії (яким, втім, могло кореспондувати утримання від дій іншої сторони); 3) наявний конкретний правовий звязок: кредитор - боржник; 4) відносини сторін є динамічними, тобто спрямованими на зміну існуючого стану речей; 5) захист прав та інтересів уповноваженої особи має персональний характер, що відображається, зокрема, у тому, що позов про захист своїх прав та інтересів кредитор може подати лише до точно визначеної особи - боржника за цим зобовязанням [6, с. Одні вчені дотримувалися думки, що зобовязання були все ж таки встановлені законом (obligationexlege - обовязок батьків і дітей давати один одному утримання, аліменти), інші [7, с. Як і зобовязання в цілому, зобовязальні відносини з довічного утримання (догляду) беруть свій початок із джерел римського приватного права. Ем, положення про довічне утримання (догляд) були поміщені до положень договору дарування, оскільки той, хто здійснював дар, взамін одержував довічне утримання (догляд) [18, с.
Список литературы
1. Пухта Г. Ф. История римського права. Москва: Тип. Семена, 1864. С. 315-316.
2. Харитонов Є. Римське право як підґрунтя сучасного права Європи. Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу: матеріали І Міжнар. наук.-метод. конф. Львів, 2006. Вип. 1. С. 163.
3. Гарсия Гарридо М. Х. Римськое частное право: казусы, иски, институты: пер. с исп. М. Х. Гарсия Гарридо; отв. ред. Л. Л. Кофанов. Москва: Статут, 1998. С. 240.
4. Кутателадзе О. Д. Підстави виникнення зобовязань за римським приватним правом і сучасним законодавством України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03, Одеса, 2006. 210 с.
5. Римськое частное право: учебник / под ред. И. Б. Новицкого, И. С. Перетерского. Москва: Новый юрист, 1997. С. 235.
6. Савиньи Ф.-К. Обязательственное право. Москва: Типогр. А. В. Кудрявцевой, 1876. С. 48.
7. Санфилиппо Чезаре. Курс римского частного права: учебник под. ред.: Д. В. Дождева. Москва: Изд-во БЕК, 2000. С. 215.
8. Покровский И. А. История римского права. Санкт-Петербург: Летний Сад, 2002. С. 377.
9. Пленюк М. Д Підстави виникнення зобовязальних правовідносин в механізмі правового регулювання: монографія. Київ: НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПРН України, 2016. 358 с.
10. Етнографія України: навч. посіб. За ред. проф. С. А. Макарчука. вид. 2-ге, перероб. і доп. Львів: Світ, 2004. 520 с.
11. Озернюк Г. В. Історичні джерела рентних правовідносин. Актуальні проблеми держави і права. 2010. Вип. 53. С. 282-291.
12. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Ч. 3. Договоры и обязательства. Санкт-Петербург, 1890. 342 с.
13. Великорода О. М. Договір довічного утримання: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. Юридичний ін-т. Івано-Франківськ, 2006. 193 с.
14. Общее гражданское уложение Австрийской империи 1811 г. / изд. ред. комис. по сост. гражд. уложения; пер. Г. Л. Вербловский. Санкт-Петербург: тип. Правительствующего сената, 1884. 551 с.
15. Анненков К. Н. Система русского гражданского права. Отдельные обязательства. Санкт-Петербург, 1904. 156 с.
16. Нотаріат УРСР: зб. зак. актів і відом. мат. з нотаріату, чинних на 1 травня 1938 р. / упоряд. А. Д. Каплан, А. В. Данішевський. Київ, С. 193.
17. Ткаченко М. В. Історія розвитку договору довічного утримання. Вісник Ужгородського національного університету. Серія право. Випуск 35. Частина 1. Том 2. 2015. С. 29-32.
18. Ем В. С. Договор ренты / Законодательство, 1998. № 5. С. 8-19.
19. История гражданского права России. URL: wist/gk22/ (дата звернення: 29.01.2017 р.).
20. Бару М. И. Договорное обязательство о содержании / Ученые записки. Вып. III. Харьков: Издание Харьковского юридического института им. Л. М. Кагановича, 1948. 196 с.
21. Великорода О. М. Становлення інституту довічного утримання. Право України, 2003. № 12. С.122-125.
22. Гражданский кодекс РСФСР. Официальный текст с изменениями на январь 1956 года и с приложением постатейно систематизированных материалов. Москва: Гос. изд-во юрид. литер., 1956. 271 с.
23. Маслов В. Ф. Договоры с условием пожизненного содержания / Советское государство и право, 1954. № 5. С. 45-46.
24. Брауде І. Л. Право настроение и сделки построениям по советскому праву. Москва, 1954. С. 139.
25. Ландкоф С. Н. Основи цивільного права. Київ, 1948. С. 242.
26. Пилипенко С. А. Договір довічного утримання: історія становлення та розвитку / Електронні матеріали підсумкової науково-теоретичної конференції «Стан, проблеми та перспективи сучасної юриспруденції України в умовах євроінтеграції: правові та суспільні аспекти» (Київ, 23 квітня 2015 року). Київ: Нац. акад. внутр. справ. 2015. С. 289-292.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы