Історія та загальна характеристика фотонарису як художньо-публіцистичного жанру. Приклади об’єднання знімків на одну тему, без органічного міжособистісного зв"язку. Лаконічність відображення як напрямок, який характеризує становлення фотонарису.
Фотонарис - малий художньо-публіцистичний жанр, у якому автор зображує дійсні події та факти. Як зауважив В.Баженов, “інформаційність, документальна основа фотонарису не можуть завадити, якщо конкретна історична подія осмислена художньо, образно, переломлена художником через призму його відчуття дійсності і зображена на фотопапері - тоді вона стає виявом духовного характеру, витвором мистецтва, що впливає на розум і відчуття глядача”. Якщо у роботі фоторепортера метою буде не лише опис та фіксація факту, а ще й художнє узагальнення й образне осмислення того, що відбувається, то фотонарис може стати прикладом фотомистецтва. Потрібно розглядати публікацію в історичному ракурсі, тобто як факт, що мав місце в фотожурналістиці, як фотонарис відбруньковуватися від фоторепортажу. Маючи це на увазіі відстоюючи повноту «влади» над обєктом зйомки, деякі автори висловлювали сумнів у можливості створення фотонарису при репортажному способі зйомки, бачили в ньому мало не порок фотожурналістской роботи і піднімали питання про узаконення постановки, інсценівки дійсності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
