Історія Задунайської Січі - осередку козацької вольниці за Дунаєм. Історіографія Задунайської Січі. Особливості праці Бачинського А. Задунайська Січ крізь призму часу: від створення і до ліквідації. Й. Гладкий як винуватець ліквідації Задунайської Січі.
При низкой оригинальности работы "Історія Задунайської Січі як невід"ємна сторінка української історії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За останні пять років зявилось чимало праць щодо історії запорозького козацтва. Частина праць була націлена на дослідження маловивчених епізодів i побудування загальної адекватної схеми історії українського козацтва. Низка статей, що зявилися на сторінках періодичних видань в останні роки i були присвячені саме цій проблемі, в кращому випадку побудовані на етнографічних дослідженнях XIX ст.«Січ Задунайська 1775-1828» (1994), його ж «Задунайська Січ в оповідях козаків сучасників» (1996), «Задунайська Січ» (1998). Можна припустити, що автор належить до романтичної школи української історіографії, для якої історія Козаччини - є центральна тема всієї історії України, класичний приклад найбільш розвинутих рис українців. Отже, можна сказати, що Бачинський А. став одним із перших істориків, який спробував науково, на підставі широкого кола джерел, відобразити основні віхи історії Задунайської Січі, її культуру та традиції. В той же час в історико-документальному нарисі «Січ Задунайська» він дає можливість відчути всю суперечність епохи кінця XVIII століття, коли на тлі остаточного нівелювання особливостей історичного розвитку та своєрідного становища українських земель, що були поглинені Російською імперією, відбувалися спроби українців зберегти свою самобутність, уникнути тотальної уніфікації та, навіть відродити колишню автономію. Саме матеріали такого типу дозволили автору окреслити національний та соціальний склад Задунайської Січі, особливості її матеріальної культури, які зявилися внаслідок синтезу старих побутових традицій запорожців та навколишнього середовища.Після перемиря Росії з Туреччиною частина козаків, потерпаючи від утисків російського офіцерства, не повернулася на Січ, а осіла в дунайських і дністровських гирлах. За свідченнями очаківського паші, якому в цей час підлягали козаки, їх було на кінець 1778 року вже 12 тисяч чоловік. Козаки невеликими групами суходолом і водними шляхами добиралися в дунайські гирла, у пониззя Дністра, на Березань, Тилігул, в Очаківську округу, у Буджак. Турецький уряд не чинив перешкод запорозькому козацтву, бо був зацікавлений у них як у засобі тиску на Росію. Російський царизм протягом всього часу існування Задунайської Січі постійно намагався розколоти задунайців і знищити Січ, що йому врешті-решт і вдалося, коли в травні 1828 року під час чергової російсько-турецької війни кошовий Осип Гладкий з невеликою групою задунайців, прихопивши з собою військову канцелярію, похідну церкву, скарбницю, прапори, бунчук і булаву перейшов на бік росіян.Йосип (Осип) Михайлович Гладкий (біля 1789, Мельники - 5 (17) липня 1866, Олександрівськ) - останній кошовий отаман Задунайської Січі (з 1827), наказний отаман Азовського козацького війська, генерал-майор. Гладкий був сільським головою, і подався до Одеси. За звичаями задунайського козацтва, кошового мали право обирати не тільки ті козаки, що перебували на Січі, а й ті, що жили по селах. Гладкий уже по суті перебував на службі у росіян, тобто був їх агентом. І це з подачі росіян він посилено розпускав серед козаків чутки, що нібито турецький уряд має намір переселити все задунайське козацтво до Єгипту, що було цілковитою брехнею: козаки потрібні були туркам саме тут, на кордонному Дунаї, як військова сила, котра здатна протистояти росіянам.Задунайська Січ, як це стверджує історик Володимир Голобуцький, є першим паростком зрубленого дерева - Дніпровської (Нової) Січі. Другим паростком останньої слід вважати Чорноморське Козацьке військо, або "Чорноморську Січ", як це говорили в XVIII ст. По закінченні Російсько-турецької війни 1828 р. козаки, що разом із Гладким перейшли до москалів, бажали полупитися з запорожцями-чорноморцями на Кубані, але Гладкий, щоб не підпорядковуватися нікому, вибрав землі на західному побережжі Азовського моря. Особливо велике занепокоєння сила й авторитет задунайських запорожців викликали в Росії, уряд якої не був зацікавлений в існуванні на своїх південно-західних рубежах непідконтрольної йому військово-політичної організації запорожців. Задунайська Січ мала небажаний з погляду уряду Росії вплив на тих козаків, які залишились у межах Російської імперії та перебували у штучно створених Бузькому, Усть-Дунайському, Чорноморському козацьких військах.
План
Зміст
Вступ
1. Історіографія Задунайської Січі
2. Задунайська Січ крізь призму часу: від створення і до ліквідації
3. Й. Гладкий як винуватець ліквідації Задунайської Січі
Висновки
Джерела та література
Вывод
Задунайська Січ, як це стверджує історик Володимир Голобуцький, є першим паростком зрубленого дерева - Дніпровської (Нової) Січі. Другим паростком останньої слід вважати Чорноморське Козацьке військо, або "Чорноморську Січ", як це говорили в XVIII ст. Гладкого цар Микола І щедро винагородив й надав йому ранг генерала. По закінченні Російсько-турецької війни 1828 р. козаки, що разом із Гладким перейшли до москалів, бажали полупитися з запорожцями-чорноморцями на Кубані, але Гладкий, щоб не підпорядковуватися нікому, вибрав землі на західному побережжі Азовського моря. Внаслідок того козаків поселено між Маріуполем і Бердянкою, а Гладкого цар призначив наказним отаманом. Центром Азовського війська було місто Кальчик.
Задунайська Січ поступово стала впливовим субєктом міжнародного життя. З нею змушені були рахуватись не тільки в самій Туреччині, а й в інших державах: Франції, Австрії, Росії. Особливо велике занепокоєння сила й авторитет задунайських запорожців викликали в Росії, уряд якої не був зацікавлений в існуванні на своїх південно-західних рубежах непідконтрольної йому військово-політичної організації запорожців. Задунайська Січ мала небажаний з погляду уряду Росії вплив на тих козаків, які залишились у межах Російської імперії та перебували у штучно створених Бузькому, Усть-Дунайському, Чорноморському козацьких військах. Крім того, що Задунайська Січ була осередком розповсюдження національної та державницької ідеології, вона являла собою оазис свободи, що вабив до себе всіх тих, хто не бажав миритися з політикою Росії щодо України. Сюди втікали закріпачені селяни з усієї України. Посланці Задунайської Січі таємно приїздили на українські землі й виводили за Дунай великі групи втікачів. Уряд Росії, з огляду на все це, неодноразово намагався ліквідувати Задунайську Січ. Для досягнення цієї мети використовувались найрізноманітніші методи: дипломатичний тиск на Туреччину, запрошувальні листи, адресовані запорожцям, маніфести про амністію щодо них. Деякі з задунайців піддавалися на цю агітацію й переходили на бік Росії, але більша частина козаків розуміла справжні цілі царизму й відмовлялась це робити.
А після ліквідації Задунайської Січі, остаточно було знищено державність, політичну і військову могутність, значення у міжнародному житті, остаточне покріпачення вільного населення.
Список литературы
1. Б. Сушинський. Йосип Гладкий: останній кошовий Задунайської Січі [Електронний ресурс] / Б. Сушинський - Режим доступу: .
2. Задунайська Січ [Електоронний ресурс]. - Режим доступу: .
3. Л. Маленко. Задунайська Січ [Електронний ресурс] / Л. Маленко. - Режим доступу: http://archive.is/UDWOZ#selection-79.0-79.2088 .
4. Н. Бедікян. Задунайська Січ [Електронний ресурс] / Н. Бедікян. - Режим доступу: .
5. С. Могульова-Касюк. Рецензія: А.Бачинський Січ Задунайська. 1775-1828. Історико-документальний нарис [Електронний ресурс] / С. Могульова - Касюк. - Режим доступу: .
6. Ф. Кондратович. Задунайская Сечь // Сведения о задунайських запорожцях. - К., «Киевская старина», 1883. - с. 773.
7. Ю. Фігурний. Задунайська Січ і її видатний дослідник Ф. Вовк [Електронний ресурс] / Ю. Фігурний. - Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/libs/stattya/3629-zadunajska-sich-ta-yiyi-vidatnij-doslidnik-hvedir-fedir-vovk-u-konteksti-ukrayinskogo-etnonatsiederzhavotvorchogo-protsesu.html#_ftnref15 .
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы