Історія забудови та архітектури Києва наприкінці ХІХ – початку ХХ століть - Автореферат

Досліднику вдалося описати динаміку зростання міста у другій половині ХІХ ст., включаючи 80-ті роки. У роботі можна почерпнути відомості про кількість церков, споруджених на межі сторіч, їх зовнішній вигляд, про архітектуру найголовніших цивільних споруд. Тітова та Н Петрова, в яких можна почерпнути відомості про кількість храмів міста, їх вигляд, роки будівництва та архітекторів. Архітектура Києва кінця ХІХ - початку ХХ ст. розглядається у працях як своєрідний «перехідний» або «підготовчий» період перед «великою» розбудовою та реконструкцією міста у радянські роки. Значно сміливіше забудову та архітектуру Києва кінця ХІХ - початку ХХ ст. у комплексі з економічними та культурними чинниками дослідили М.Перший розділ «Соціально-економічні та правові засади розвитку архітектури та будівництва» присвячений аналізу економічних, адміністративних, правових та релігійних чинників, які безпосередньо впливали на формування київської забудови у 80-х р. Подібні будівлі були не просто непомітними вкрапленнями у міській забудові а якісно виділялися і були завжди помітними. Воно не грало вирішальної ролі у забудові центральних вулиць міста, але входило своєрідною складовою до процесу формоутворення міста. Існування та обіг великих коштів у місті та приватна власність на землю та нерухомість зумовили потужну будівельну індустрію, що могла задовольнити будь-які бажання замовника. Найпопулярнішим напрямком у кінці ХІХ ст. у місті був неоренесанс з характерними рисами віденської та французької школи.В результаті проведеного дослідження автор прийшов до висновків, основні з яких виносяться на захист: - Період кінця ХІХ початку ХХ ст. став для Києва переломним у справі будівництва та архітектури. Розвиток банківсько-кредитної системи, комерційної діяльності та промисловості у місті в кінці ХІХ - на початку ХХ століть кардинально змінив типізацію міської забудови. Як правило, таке будівництво фінансувалося заможним населенням Києва, яке збагатилось в результаті фінансово-економічних реформ другої половини ХІХ ст. Постійний приріст населення, спричинений торговим та промисловим розвитком Києва, викликав потребу у споруджені недорого житла для представників різних верств населення: педагогів, службовців державних та приватних установ, військових, робітників тощо. Перший етап - 1880-1895 рр. Другий період - 1895-1903 рр. (період першої «будівельної лихоманки», під час якої було зведено найбільшу кількість споруд) Третій етап - 1903-1907 рр. (період кризи і різкого зниження темпів будівництва) Четвертий етап - 1907-1914 рр.

Основний зміст дисертації

В результаті проведеного дослідження автор прийшов до висновків, основні з яких виносяться на захист: - Період кінця ХІХ початку ХХ ст. став для Києва переломним у справі будівництва та архітектури.

- Інтенсивна забудова Києва у кінці ХІХ - початку ХХ ст. ст. була спричинена рядом економічних та соціальних змін у житті міста. Прокладення залізниці, розвиток пароплавства на Дніпрі дали поштовх народженню київського фінансово-економічного центру. Розвиток банківсько-кредитної системи, комерційної діяльності та промисловості у місті в кінці ХІХ - на початку ХХ століть кардинально змінив типізацію міської забудови. Як правило, таке будівництво фінансувалося заможним населенням Києва, яке збагатилось в результаті фінансово-економічних реформ другої половини ХІХ ст.

- Постійний приріст населення, спричинений торговим та промисловим розвитком Києва, викликав потребу у споруджені недорого житла для представників різних верств населення: педагогів, службовців державних та приватних установ, військових, робітників тощо. Так зявився новий вид житлового будівництва - прибутковий багатоповерховий будинок. Власник будинку встановлював плату за проживання у домі і отримував з цього прибуток.

- Темпи розвитку міста знаходились у відповідності із змінами економічної активності, загостренням соціально-економічних проблем у державі в цілому. Історію забудови Києва з 80-х років ХІХ ст. по 1917 р. можна поділити на чотири головні етапи. Перший етап - 1880-1895 рр. Другий період - 1895-1903 рр. (період першої «будівельної лихоманки», під час якої було зведено найбільшу кількість споруд) Третій етап - 1903-1907 рр. (період кризи і різкого зниження темпів будівництва) Четвертий етап - 1907-1914 рр. (друга «будівельна лихоманка»)

- Архітектура цього періоду відзначалася великою демократичністю щодо використання різноманітних стилів та течій.

- Непоправної шкоди забудові Києва та розвитку його архітектурі завдала перша світова війна та події революцій і громадянської війни в Україні. Припинилася реконструкція вулиць міста, затримався процес розвитку напрямків в архітектурному мистецтві.

- Художня творчість архітекторів у кінці ХІХ на початку ХХ ст., значною мірою визначалася роллю замовників на будівлі. В залежності від смаку та фінансового становища замовника, архітектор мусив створювати відповідні за своєю естетикою проекти.

- Інтенсивне будівництво громадських, промислових та житлових будівель впливало на їх художню цінність. Гонитва власника нерухомості за прибутком нерідко негативно позначалася на вигляді споруди.

- Разючі зміни не могли не залишатися поза увагою населення міста. Громадськість Києва активно брала участь в обговоренні новозведених будівель та проектів по реконструкції міста. Стрімкий урбанізаційний розвиток Києва сприймався далеко не всіма городянами, які звикли до патріархального укладу провінційного містечка. В той же час, громадськість міста ще не усвідомлювала справжньої цінності памяток архітектури минулого та сьогодення.

Київ. Путівник по зруйнованому місту. - К.: Київський університет, 1998. - 160 с.

Архітектурне вирішення забудови міст України в кінці ХІХ - на початку ХХ століть. // Вісник Київського університету: Історія. - 1997. - Вип. 35. - С. 47 - 57.

З історії культового будівництва в Києві наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. // Вісник Київського університету: Історія. - 1998. - Вип. 39. - С. 56 - 59.

Роль замовників на зведення споруд у забудові Києва наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. // Вісник Київського університету: Історія. - 1998. - Вип. 40. - С. 42 - 44.

Kyivs Architectural Monuments: An Uncertain Future. //The Ukrainian Review. - 1998. Vol. 45. No. 2. - pp. 78-89.

Український національний стиль в архітектурі початку ХХ ст.: тернистий шлях розвитку та визнання. - // Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців «Національні та етносоціальні процеси в Україні» - Чернівці 1996 - С. 110-113

Размещено на .ru