Бібліотека - один з важливих продуктів розвитку людської цивілізації. Виникнення промислового виробництва що об"єктивно вимагало створення друкованих машин - стимул розвитку бібліотечної справи в якості самостійної наукової дисципліни в XIX столітті.
При низкой оригинальности работы "Історія виникнення та розвитку бібліотекознавства як наукової дисципліни", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Під бібліотекознавчої думкою розуміються самі початкові, самі елементарні ідеї і уявлення про бібліотеки і бібліотечну справу, які ще не придбали рівня власне наукового знання, що не утворили дисциплінарну систему, представляючи собою лише емпіричне сприйняття бібліотечної справи свідомістю людини. Звязок бібліотекознавчої думки і бібліотекознавства криється у тому, що перша послужила відправною точкою виникнення, становлення і розвитку останнього як наукової та навчальної дисципліни. Під впливом практичних потреб, накопичені раніше емпіричні знання і уявлення про бібліотеки прискорено трансформувалися в певну наукову систему, яка незабаром отримала назву "бібліотекознавство". Саме він вперше в історії згадав слово "бібліотекознавство" у своїй двотомної праці "Досвід вичерпного підручника з бібліотекознавства, або керівництво по досконалому веденню справ бібліотекаря",що видавався з 1808 по 1829 р. У 1834 р. робота була перевидана під назвою "Керівництво з бібліотекознавства". Процес становлення бібліотекознавства супроводжувався збільшенням числа праць з бібліотечної справи, бібліотекознавства, організацієй перших бібліотекознавчих журналів ("Серапеум", Німеччина, 1840, "Бібліотечний журнал", США, 1976), професійних бібліотечних асоціацій (Американська бібліотечна асоціація, США, 1876, Бібліотечна асоціація , Великобританія, 1877), відкриттям наукових центрів у галузі бібліотекознавства, найважливіший з яких перебував у Німеччині.Зародившись в давнину як елементарне, буденне знання про бібліотеки, пройшовши складний і суперечливий шлях розвитку, світове бібліотекознавство практично повністю сформувалося як інформаційна наука громадського циклу, що володіє значним теоретичним потенціалом для вирішення актуальних проблем бібліотечної справи, а також загальновизнаним статусом в системі наук. Основна особливість сучасного бібліотекознавства - прогнозований період конвергенції та злиття раніше протиборчих і взаємозалежних напрямів бібліотечної науки на новій і єдиній методологічній основі загальнолюдських цінностей, який вимагатиме взаємної переоцінки багатьох положень і постулатів, які раніше виглядали вічними істинами.
Вывод
бібліотека науковий друкований
На закінчення підкреслимо, що виникнення, становлення і розвиток бібліотекознавства тісно повязане з розвитком бібліотечної справи і обумовлено їм. Зародившись в давнину як елементарне, буденне знання про бібліотеки, пройшовши складний і суперечливий шлях розвитку, світове бібліотекознавство практично повністю сформувалося як інформаційна наука громадського циклу, що володіє значним теоретичним потенціалом для вирішення актуальних проблем бібліотечної справи, а також загальновизнаним статусом в системі наук. Одночасно воно набуло всі основні риси навчальної дисципліни, що викладається у відповідних навчальних закладах світу. Основна особливість сучасного бібліотекознавства - прогнозований період конвергенції та злиття раніше протиборчих і взаємозалежних напрямів бібліотечної науки на новій і єдиній методологічній основі загальнолюдських цінностей, який вимагатиме взаємної переоцінки багатьох положень і постулатів, які раніше виглядали вічними істинами.
Головне завдання бібліотекознавства - вироблення науково обґрунтованої, фундаментально важливої як для самого бібліотекознавства, так і для бібліотечної справи, перспективної в теоретичному і практичному плані відповіді на глобальне за своїми масштабами питання сучасності, повязане з інформатизацією суспільства. Успішність вирішення цього завдання світової бібліотечної науки залежатиме від того, наскільки глибоко вона усвідомлює реалії нинішньої бібліотечної справи як однієї з галузей гігантської індустрії інформації, а себе як наукову дисципліну, покликану забезпечити теоретичний фундамент розвитку бібліотечної справи в його новій якості.
2. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек : підручник / В.О. Ільганаєва, Г.Д. Ковальчук та ін. - Харків : Основа, 1993. - 176с.
3. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: зб. наук. праць. - Київ: КДУКІМ, 1998. - 108с.
4. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку / В.О. Ільганаєва, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського - Київ : Бібліотечний вісник, 1996. - 253с.
5. Ільганаєва В. Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібліотечний вісник. - 1994 - №3.- С. 2-5.
6. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство : Навч. посібник. - Київ, 1998. - 192с.
7. Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібліотечний вісник. - 1993. - № 3-4. - С.55-58.
8. Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: зарубіжний досвід. - Київ, 1998. - 70с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
