Історія виникнення та основні проекти Римського клубу - Реферат

Одним з перших, хто почав займатися цією проблемою був Римський клуб, який був створений 6-7 квітня 1968 року в Римі, ініціатором створення був італійський майстер Ауреліо Печчеї. Адже людству необхідна була організація, яка б зайнялася дослідницькими роботами по проблемах, які назрівали в суспільстві. Перед клубом були поставлені дві основні цілі. Перша - сприяти усвідомленню ускладнень що виникли перед людством; друга - шляхом впливу на суспільну свідомість, сприяти виправленню нинішньої ситуації. Ініціатором створення був італійський майстер Ауреліо Печчеї, котрий сумісно з генеральним директором по питанням науки ОЕСР (організації по економічній співпраці та розвитку, Париж) професором фізичної хімії Олександром Кінгом, запросив у Рим біля 30 європейських вчених - соціологів, економістів фахівців природничих наук.Світ вступав у революційний період своєї історії, який був позначений критичними явищами та процесами, що поставили під питання виживання всього людства. Людству необхідна була організація, яка б зайнялася дослідницькими роботами по проблемах, які назрівали в суспільстві. 28 років пройшло з того часу як згадана робота побачила світ, проте вона й досі залишається актуальною та цікавою як, власне, й решта доповідей, що були зроблені для клубу. Тому в даній роботі автор ставить собі за мету прослідкувати діяльність та еволюцію ідейно-теоретичного потенціалу вчених з різних куточків світу, що обєдналися в громадській асоціації під назвою Римський клуб. Саме вони стали членами новоствореного «Римського клубу» та сформували три основні ідеї, що і сьогодні визначають його діяльність: - дати суспільству методику, за допомогою якої можна було б науково аналізувати проблеми людства, повязану з фізичною обмеженістю ресурсів Землі, бурхливим ростом виробництва і споживання;Члени Римського клубу наголосили на існуванні реальних екологічних меж в науково-технологічному розвитку людства. Вони дійшли висновку, що глобальність екологічних проблем потребує для їх розвязання колективних зусиль людства, обєднання держав і народів. Доля ж людства залишається без конкретного носія, ніхто не відповідає за стан справ в світі [11, C.161-164]. Результати своїх досліджень і рекомендації щодо розумних і необхідних дій людства члени Римського клубу представляли у формі доповідей. Згодом члени Римського клубу представили ґрунтовні і яскраві доповіді, які підсумовували дослідження в галузі глобальних проблем людства і пропонували шляхи виходу з кризового становища, в якому воно опинилося.Одним із перших досвідів прогнозування глобального розвитку вважається доповідь Римського клубу, яку було складено в 1971 р. під назвою "Світ-2" під керівництвом Дж. Медоуз на основі системного методу здійснено спробу прогнозування глобального розвитку, побудови компютерної моделі системи „людина-суспільство-природа” (доповідь "Межі зростання"). Доповідь була заснована на прогнозуванні таких змінних: населення, капіталовкладення, природні ресурси, продовольство, динаміка забруднення довкілля у часовому інтервалі у 200 років - від 1900 до 2100 р. Автори моделі виходили з концепції, що межі світу мають фізичну природу, відображаються в його скінченності, характеризуються як зовнішні. Пестелем було підготовлено доповідь Римського клубу «Людство у роздоріжжі. Нова ідеальна соціальна організація людства отримала назву „гуманістичний соціалізм”, який мав забезпечити рівні можливості для всіх країн і людей відповідно до універсальних гуманістичних цінностей.Процес виходу Росії з кризи треба починати не з пошуку нових позик, а з усвідомлення помилкових стереотипів, джерел неефективності, вузьких місць і глухих завулків у діяльності управлінської еліти. Зокрема, політичні пристрасті можуть виражатися без шкоди інтересам нації лише тоді, коли ми вирішуємо до якої “стінки коридору” - лівої чи правої - притиснутися у певний момент руху, але будь-яка спроба ігнорувати стінки цього “коридору” призведе лише до розтринькування ресурсів і втрати темпів просування до виходу. Коридор вкрай вузький (через нього вже зараз протискуватися потрібно, а не розгулювати з маніфестаціями, помахуючи політичними прапорами) і буде звужуватися доти, доки в Росії не буде подолана тенденція деградації якості управління. На конгресах клубу, які відбуваються один раз на два роки, приймаються рішення про рекомендацію проведення тих або інших досліджень, обговорюються результати напрацьованих прогностичних проектів, приймаються рішення про публікації або інші форми просування у суспільну свідомість результатів проведених досліджень[13, C. Клуб не фінансує дослідницькі проекти, а рекомендує їх національним урядовим організаціям і найбільшим корпораціям, для яких фінансування проектів Римського клуба є дуже престижною рекламою своєї торгової марки.Від середини XX століття людство почало усвідомлювати катастрофічність подальшого розвитку сучасної цивілізації. Світ вступав у революційний період своєї історії, який був позначений критичними явищами та процесами, що

Зміст

Вступ

Історія заснування Римського клубу

Науковий зміст досліджень Римського клубу

2.1 Зародження, діяльність та еволюція ідейно-теоретичного потенціалу Римського клубу

2.2 Наукова і суспільна діяльність римського клубу

2.3 Футурологічні доповіді Римського клубу

2.4 Екологічна діяльність Римського клубу (60-70 рр. XX ст.)

2.5 Дослідницькі проекти Римського клубу у контексті виходу Росії з кризової ситуації

Висновки

Список використаної літератури