Визначення терміну "аніліновий гумовий друк", його історія появи. Характеристика етапів флексографії. Аналогова технологія виготовлення друкарських форм. Сутність попереднього експонування як рівномірної засвітки пластини УФ-світлом через підкладку.
Флексографічний друк дуже швидко просувається на ринку завдяки швидко зростаючій якості друку, оперативності та нижчим витратам у порівнянні з глибоким друком. Сьогодні флексографічний друк застосовується у пресі, на картонних коробках, на гофрованому картоні, при запечатування гнучких полімерних упаковок і навіть в газетному виробництві. В одержанні будь-якого друкованого оригіналу неодмінно присутня стадія виготовлення друкованих форм.Розвиток даного способу почався в США, де флексографія завдяки специфічному відношенню до упаковки довелася до двору. Так як спочатку в цьому способі друку використовувалися анілінові синтетичні барвники, то спосіб визначався термінами «аніліновий друк» або «аніліновий гумовий друк». Загальноприйнятий сьогодні термін «флексографія» був вперше запропонований 21 жовтня 1952 р. у США на 14-й Національній конференції з пакувальними матеріалами. Точно дату винаходу флексографії назвати важко. Форми високого друку виготовлялися раніше тільки з дерева або металу (типографського сплаву - гарту, цинку, міді), але з появу еластичних друкарських форм у флексографії, в високого друку стали виготовляти друкарські форми і з фотополімерів.Якість продукції надрукованої флексографічним способом, як і в інших способах друку, прямо залежить від якості друкарських форм.Засвітка зворотної сторони пластини визначає глибину рельєфу фотополімерної форми і стабілізує адгезію між шаром фотополімеру і підкладкою. При недостатньому експонуванні зворотної сторони пластини неможливо забезпечити достатню товщину основи для друкарських елементів форми. Під час цієї операції відбувається засвітка пластини через негативну фотоформу під вакуумом, у результаті чого шляхом полімеризації формується друкарські елементи. Вимивання усуває неекспонований фотополімер до фіксованої глибини, при цьому ділянки зображення, які пройшли полімеризацію залишаються на пластині. Під час процесу вимивання пластина вбирає вимивний розчин, тому створений у результаті полімеризації рельєф зображення якийсь час залишається мяким.Під "цифровою флексографією" звичайно мається на увазі так звана LAMS-технологія CTFP (де LAMS розшифровується як Laser Ablatable Mask і переводиться "маска, що видаляється лазером"). Виготовлення флексографських друкованих форм за технологією Computer to Plate може здійснюватися двома способами: прямим лазерним гравіюванням флексографських форм і з використанням маскованих фотополімерів. Пряме гравіювання вже давно й широко використовується на підприємствах флексографського друку для виготовлення гумових друкованих форм, причому технологічні установки, що працюють по цьому методу, дозволяють гравірувати замкнуті зображення, тобто формувати нескінченний малюнок. Як правило в лазерних установках прямого гравіювання застосовується газовий СО2лазер, випромінювання якого (10,6 мкм) добре абсорбується різними матеріалами, наприклад гумами різного складу. Однак діаметр плями випромінювання СО2лазери звичайно становить близько 50 мкм, тому друковані форми, отримані прямим гравіюванням за допомогою СО2лазери, застосовуються головним чином для друкування шпалер, упакування з нескладними малюнками, зошитів, тобто там, де не потрібний високолініатурний растровий друк.CTF - Computer-to-Film (компютер - фотоформа) - технологія виготовлення друкарських форм, при якій дані з компютера передаються в пристрій, якій фотографічним способом наносить зображення на спеціальну фотоплівку, яка в подальшому використовується для виготовлення друкарських форм традиційним методом копіювання в копіювальній рамі. Це дає можливість перевірити результати перед виготовленням форм і друком Можливість отримати реальні сертифіковані кольоропроби з тиражних плівок. Отримані проби будуть дуже близькі до реальних тиражних відбитків, у випадку якщо типографія забезпечую друк за стандартом. CTP - Computer-to-Plate (компютер - друкарська форма) - технологія виготовлення друкарських форм, при якій відбувається прямий запис лазером фотонаборного апарату інформації на формну пластину.Незважаючи на "туманне" минуле і спірну якість, флексографія ідеально підходить для виготовлення більшості типів упаковки. Ще однією перевагою флексографії є її здатність оперувати формами різного розміру, що дозволяє оптимізувати використання матеріалів для упаковки, в той час як фіксовані розміри офсетних форм часто призводять до підвищеного відсотку відходів У ході даної роботи були проаналізовано три способи виготовлення флексографічних фотополімерних друкарських форм.
План
Зміст
Вступ
1. Історія виникнення флексографічного друку
2. Технологія виготовлення друкарських форм
2.1 Аналогова технологія виготовлення друкарських форм
2.2 Цифрова технологія виготовлення друкарських форм
3. Порівняння технологій computer to film і computer to plate
Висновки
Перелік посилань
Вывод
Незважаючи на "туманне" минуле і спірну якість, флексографія ідеально підходить для виготовлення більшості типів упаковки. Крім притаманної флексографії гнучкості у виборі носіїв ще однією її перевагою є ціна. Фотополімерні флексографічні форми набагато дешевші, ніж металеві форми для глибокого друку, і це тільки одна з складових відносної дешевизни флексографії.
Ще однією перевагою флексографії є її здатність оперувати формами різного розміру, що дозволяє оптимізувати використання матеріалів для упаковки, в той час як фіксовані розміри офсетних форм часто призводять до підвищеного відсотку відходів
У ході даної роботи були проаналізовано три способи виготовлення флексографічних фотополімерних друкарських форм.
Перелік посилань
1. С. М. Ярема, "Видавничі поліграфічні технології та обладнання", Навч. пос., - Київ, - Університет «Україна», 2003 р. - 320 ст.
