Астрономія як наука про небесні світила. Спостереження як методологічна основа цієї науки. Принципи вивчення фізичної природи, хімічного складу і внутрішньої будови зір. Стимули розвитку астрономії в історії людства, етапи вдосконалення знань про всесвіт.
Астрономія вивчає всю сукупність небесних світил: планети та їхні супутники, комети і метеорні тіла, Сонце, зорі, зоряні скупчення, туманності, галактики, а також речовину та поля, які заповнюють простір між світилами. Вивчаючи потоки електромагнітних хвиль від небесних світил, астрономи не тільки змогли визначити відстані до них, дослідити фізичні умови в їхніх надрах, встановити хімічний склад їхніх атмосфер, зясувати внутрішню будову, але й накреслити шляхи їхньої еволюції впродовж мільярдів років. Для встановлення напрямку вночі люди запамятовували розташування на небі яскравих зір та їхніх окремих характерних груп, зясовували умови видимості світил на небі впродовж року. Не знаючи справжніх причин руху планет на небі, давні спостерігачі склали уявлення, за яким Сонце, Місяць і згадані пять світил є «провісниками волі богів».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
