Суд і розправа в правах малоросійських… як пам’ятка середньовічного права України XVIII ст., історія та головні передумови її створення, зміст, структура та джерела. Характеристика та опис Суду і розправи 1750 р. як пам’ятника юридичної літератури.
Вступ «Суд і розправа в правах малоросійських…» - пам’ятка середньовічного права України 18 ст. У ній систематизовано правові норми, які закріплювали право власності на землю, маєтки та покріпачених селян, а також було обґрунтовано необхідність відновити у Гетьманщині станові шляхетські суди. Постала на ґрунті політичних (відновлення Гетьманства) та соціально-економічних (оформлення старшини в прошарок землевласників) змін, вона ставила собі завдання обґрунтувати потребу зміни судоустрою, що виник по 1648, і повернути давній, на основі Литовського Статуту, що залишався головним джерелом права Гетьманщини. В.Д.Мєсяц довів, що вже в роботі кодифікаційної комісії 1728-1743 рр. Виявились прагнення верхівки генеральної старшини закріпити за собою особливі станові переваги, ідеал яких вона вбачала в Литовському статуті. Перший голова цієї комісії великий землевласник генеральний суддя І. Борозна, полтавський полковий писар С. Чуйкевич (батька укладача збірники 1750 р.) та ін. наполягали, як уже згадувалося, на тому, щоб проект нового зводу законів був би складений на підставі Литовського статуту, а середні землевласники сотник Стефанович, бунчужний товариш Думитрашко та ін., яких підтримала царська адміністрація, добилися створення Прав, по яких судиться малоросійський народ 1743 р. У середині XVIII ст., коли до влади на Україні прийшов один з найбільших землевласників К. Розумовський, позиції верхівки українського шляхетства значно зміцніли. До неї належав і автор Суду і розправи 1750 р. Ф. Чуйкевич, який довго (з 1717 р.) служив в генеральному суді реєнтом, тобто помічником писаря генерального суду і добре знав діюче законодавство та судову практику.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы