Історія українського підприємництва. Перші українські підприємці - Творческая работа

Історія зберегла імена людей, які істотно вплинули на виникнення і розвиток не тільки певних сфер бізнесу, а й цілих галузей економіки країн. Усі ці люди виділялися заповзятливістю, енергійністю, рішучою цілеспрямованістю, прагненням до новизни, наполегливістю, вмінням вчасно передбачити необхідність певного продукту і організувати його виробництво так, щоб він став не просто кращим чи новим, а позитивно вплинув на господарський розвиток. Винайдення і впровадження електричного струму, телеграфу, радіохвиль, телефону, літальних апаратів, паровозів, двигуна внутрішнього згорання, пеніциліну, мікропроцесорів та безлічі інших необхідних для життя і корисних речей так чи інакше стало можливим завдяки людям саме з підприємницькими здібностями. З розвитком виробництва бажання людей до збагачення спричинило виникнення нового виду професійної діяльності - підприємництва і людей цієї професії - підприємців. Мета дослідження: визначити головні риси, притаманні українській нації у підприємницькій діяльності на прикладі перших українських підприємців та визначити головні чинники, які гальмують сучасне українське підприємництво, виходячи із дослідження підприємницької діяльності в період відсутності української державності.Він характеризував самостійного підприємця (ремісника, фермера, купця) як індивідуального виробника і власника, діяльність якого повязана з певним господарським ризиком. У книзі "Нариси про природу торгівлі взагалі" він писав, що підприємець - це людина, яка діє в умовах ризику, невизначеності. Адам Сміт у праці "Дослідження природи багатства народів" (1776 р.) наголошував, що підприємець сам планує, організовує виробництво, реалізовує вигоди, повязані з поділом праці, і розпоряджається результатами виробничої діяльності. [5] Підприємець як власник капіталу для реалізації своєї ідеї та отримання прибутку йде на ризик, повязаний з непевністю в отриманні очікуваного прибутку. Даль так визначив ці поняття: підприємець - це той, хто організовує, здійснює щось; капіталіст - багач, що має багато грошей, а буржуазія - середній стан, торговельно-ремісничий люд взагалі.Володіючи величезними матеріальними і фінансовими ресурсами, а також правом необмеженого користування землею та її надрами, держава взяла на себе регулювання всього, що було повязане з процесом виробництва і обміну, починаючи з місць розташування підприємств і визначення номенклатури виробів до розробки правил її реалізації. Стан був повністю відкритий для прийому до нього нових членів, процедуру вступу було вкрай спрощено - необхідною умовою була лише сплата державного податку - гільдійського збору. Україна була частиною двох імперій - Російської та Австрійської і фактично була їх колонією (хоча і, як говорять, "європейського типу") Надалі в ході приватизації і підприємства, що належали раніше державі переходять у приватну і приватно колективну власність і на сьогоднішній день можна говорити про сформовану підприємницьку структуру у вітчизняній економіці, регламентованої рядом нормативних актів, таких як Закон України "Про власність", "Про підприємництво", "Про підприємства", "Про господарчі товариства" і інших. Чотири покоління спадкових почесних громадян імперії, нащадків козацького роду, що успіхами власної праці з кріпаків дорівнялися до графів і князів, увійшовши на рівних до кіл найбагатших підприємців Європи, Симиренки були піонерами науково-технічної революції й у Російській імперії, й за часів СРСР.Але кращі представники українських торгово-промислових кіл чимало робили для забезпечення нормальних умов життя і праці своїх робітників, підтримували національні науку й культуру. Сучасники відзначали не тільки високоефективну підприємницьку діяльність Терещенків, але й зразкові умови роботи й життя, які забезпечувалися ними робітникам. Терещенки були знавцями, збирачами мистецтва та меценатами. Вагомою була благодійна діяльність представників родини у роки першої світової війни. "Хорс засівав" (так говорили, коли знаходилися кошти на якусь нову культурну українську справу) благодійним коштом упродовж 25 років історичний журнал "Киевская старина" (загальна сума становила 35 тис. рублів), одеська "Громада" отримала 1890 року 5 тис. рублів на видання в Німеччині журналу про Україну.Сучасна Україна являється державою з ринковою економікою але перехідного етапу. Зараз Україна самостійна суверенна держава, яка має великі економічні проблеми, спричинені як зовнішніми так і внутрішні чинниками і, що важливо, підприємництво ніяк не може вступити у стадію стабільного прогресу. Україна, маючи величезні ресурси (трудові, природні, земельні) залишається бідною країною. На прикладі двох українських родин ми мали можливість прослідкувати два шляхи становлення підприємців. Так, за підрахунками німецьких економістів, оптимальний розмір ферми повинен становити 100га, а для створення таких фермерських господарств необхідно мати капітал від 750 тис. до 1 млн.; [

План

Тези до науково-дослідницької

Вступ

Розділ 1. Підприємництво: зміст поняття і головні характеристики підприємця

Розділ 2. Сторінками розвитку українського підприємництва

2.1 Етапи розвитку підприємництва на території сучасної України

Розділ 3 . Українські підприємці-меценати

Висновок

Матеріали, використані в роботі

Додатки

Сучасна Україна являється державою з ринковою економікою але перехідного етапу. Це, певною мірою, схоже на період початку промислового перевороту в Російській імперії першої половини ХІХ ст.. Зараз Україна самостійна суверенна держава, яка має великі економічні проблеми, спричинені як зовнішніми так і внутрішні чинниками і, що важливо, підприємництво ніяк не може вступити у стадію стабільного прогресу. Україна, маючи величезні ресурси (трудові, природні, земельні) залишається бідною країною. А тоді, в ХІХ ст., по - перше, українські землі перебували у складі Російської держави і не мали власної державності, а по - друге, панувала кріпосницька система. І все - таки почало розвиватися українське підприємництво. На прикладі двох українських родин ми мали можливість прослідкувати два шляхи становлення підприємців. Симиренки взагалі були кріпаками, а Терещенки були вільними, але простими селянами. І шлях вони пройшли різний, але було те, що обєднувало, і те, що визначає підприємництво в сучасному світі. Виходячи із матеріалу роботи, дослідивши, вивчивши проаналізувавши його можна сказати, що: o підприємництво - це особливі природні здібності людини, своєрідний талант;

o підприємництво - велика праця і прагнення до постійного саморозвитку;

o підприємництво - знання і освіта;

o для того щоб стати сільськогосподарським підприємцем необхідний не тільки капітал, але і великі земельні площі. Так, за підрахунками німецьких економістів, оптимальний розмір ферми повинен становити 100га, а для створення таких фермерських господарств необхідно мати капітал від 750 тис. до 1 млн.; [5] o господарство має носити багатогалузевий характер;

o в господарстві має бути і виробництво готової продукції;

o крім знання технології виробництва підприємець має бути менеджером і маркетологом, спеціалістом по підбору працівників та ін.;

o найважливіше - державні програми підтримки і сприяння розвитку малого і середнього бізнесу, його захист. Наприклад, частка різних державних субсидій, які одержує безпосередній фермер становить к раїнах ЄС 50%, у США - 35%, в Японії - 75%. [5] Україна, як і за часів СРСР продовжує помилково вважати сільське господарство базою для розвитку промисловості. o налагодження виробництва малогабаритної і доступної сільськогосподарської техніки.

Історія українського підприємництва, як показує матеріал дослідження, приховує в собі багато цікавого і корисного. Сучасній молодій людині, яка бажає зайнятися підприємницькою діяльністю необхідно не тільки отримати теоретичні знання, а й ознайомитися з безцінним досвідом попередніх поколінь, адже вони несуть в собі характерні саме для нашої нації риси, знання, практичні навики без яких не можна досягти успіху у цій справі. Необхідно виділити ще одну важливу рису українського підприємництва ХІХ ст. - це благодійність. І не тому, що держава надає за це пільги, і не для того, щоб викликати авторитет, а для розвитку культури, авторитету і піднесення статусу держави, адже вони дуже часто залишалися невідомими і не афішували себе перед суспільством. Це були справжні патріоти. Нам, сучасним українцям є чому і, найголовніше є в кого вчитися (є власні гідні історичні особистості), нам є на кого рівнятися.

Матеріали, використані в роботі

1. Гамоля Н. Генерація перших і єдиних. Династія Симиренків // Контракти - 37/2003

2. Довідник з історії України (А - Я) - Київ, "Генеза", 2001

3. Енциклопедичне видання у 6 - ти томах "Україна: хронологія розвитку". Династія Терещенків. - "Кріон"

4. Ковальчук Г.О, Мельничук В.Г., Огневюк В.О. Економіка. - Київ, "Навчальна книга", 2003

5. Мочерний С. Основи економічних знань. - Київ, "Феміна", 1995

6. Радіонова І.Ф., Кравченко І.С., Петрова І.Л., Радченко В.В. Основи економіки. - Київ, "Зодіак-Еко", 1995

7. Турченко Ф.Г., Мороко ВМ. Історія України (кінець XVIII - початок ХХ століття) - Київ, "Генеза", 2003

8. http://ru.wikipedia.org/wiki