Опис жанрів перевідної літератури Київської Русі і оцінка умов розвитку древньої української літератури. Специфіка ідейного і тематичного спектру давньої літератури. Проблема періодизації історії літератури і значення українського літературного спадку.
Українська література 10-18 ст. - початковий і найтриваліший період розвитку нашого письменства. Давня українська література - це фундамент, на якому пізніше розвинеться нова українська література. У поняття давня література входить творчість письменників, які народилися і працювали у тодішніх межах України. Давня українська література представлена літописами, повчаннями, героїчним епосом, життями та іншими жанрами красного письменства, які сформували національний характер наша давня українська література.
До наших днів дійшло два види памяток давньоруської літератури: перекладні та оригінальні. Із прийняттям християнства, будівництвом храмів і запровадженням шкільної освіти зростає попит на християнську церковну літературу, богослужебні книги, що й обумовило виникнення перекладної літератури (біблійні книги, апокрифи, «житія», патерики й ін.). Перекладна література приходила на Русь головним чином із Візантії. Процес перенесення, «вживления» чужоземних памяток сприяв не тільки культурному збагаченню наших предків, засвоєнню ними філософського, культурного, морально-етичного досвіду інших народів, а й стимулював розвиток оригінальної творчості.
Оригінальна давньоруська література представлена у жанрах літописання («Повість минулих літ», «Київський літопис»), «повчань» («Поученіє» Володимира Мономаха), ораторсько-моралізаторської прози («Слово про закон і благодать» Іларіона), агіографічних творів, або життєписів святих («Сказання про Бориса і Гліба», «Києво-Печерський патерик») та ін. Найвидатнішою памяткою літератури Київської Русі є анонімне «Слово о полку Ігоревім».
За Максимовичем: 1 - із 60-х років 9 ст. до середини 11 ст
2 - із середини 11 ст. - до 1125 року
3 - із 1125 р ( від смерті В. Мономаха) - до 70-х рр. 13 ст.
За Єфремовим
1. Доба національно-державної самостійності до зєднання з Литвою і Польщею. Спроби витворити громадсько-державні форми, в писемності - візантійський вплив. Доба ділиться на 2 періоди: до татарська - доба розвитку, по татарська - занепаду.
2. Доба національно - державної залеглості від кінця 14 до кінця 18чт. Вплив заходу. Поділяється на два періоди: 1 - доба інтенсивного розвитку під час нац.. боротьби із Польщею.ю 2 - ще більшого занепаду
3. Доба національного відродженння від 18ст до першого виступу Котляревського
За Чижевським
І. Доба монументального стилю - XI ст.
II. Доба орнаментального стилю - XII-XIII ст.
III. Переходова доба - XIV-XV ст.
IV. Ренесанс та реформація - кінець XVI ст.
V. Барокко - XVII-XVIII ст.
VI. Класицизм - кінець XVIII ст. - 40-ві роки XIX ст.
VII. Романтика - кінець 20-х років - початок 60-х років XIX ст.
VIII. Реалізм - від 60-х років XIX ст. ...
IX. Символізм - початок XX ст.»
У свій поділ за основу Чижевський взяв поняття Культурно-історична епоха. За В. Полєка: 1. Література княжої доби, тобто література Київської доби 10 - 13
2. Література 14 - першої половини 16 ст
3. Література 2 половини 16 - кінця 17 ст
4. Література 18 ст.
За Сліпушко: 1. Творчість дохристиянського середньовіччя ( від найдавніших часів до 988)
2. Література раннього християнського середньовіч ( 988 - до початку 12 ст)
3. Література золотого християнського середньовіччя 12 століття
4. Література пізнього християнського середньовіччя 13 ст.
2. Жанри перекладної літератури Київської Русі
Нова християнська література, що прийшла на Русь із прийняттям християнства, справила вагомий вплив на процес творення оригінальної руської літератури. Ця література, "що розходилася спочатку в болгарських перекладах та переробках, дедалі більше перероблялась переписувачами і, обтираючись у повсякчасному вжитку, набирала дедалі виразніших місцевих ознак, одкидала одні деталі, приймала натомість інші й таким чином потроху входила органічною часткою в наше письменство ‘". Таким чином, переклади, які робили давньоруські книжники із різних мов світу, набували ознак яскравого авторського втручання, наповнювали їх національним елементом і місцевою специфікою Руського краю. Крім того, перекладна література "дала надзвичайно багато для розвитку літератури оригінальної: мова, стиль, композиція, зміст останньої діставали численні продуктивні спонуки від перекладної літератури. Цей вплив був значний навіть у сфері народної поезії, оскільки про неї можна судити.
Прихід нової літератури на Русь, що почався ще до офіційного прийняття християнства і посилився після 988 року, та осмислення цих книг давньоруськими книжниками можна назвати аплікаційним періодом давньої української літератури. Це не був переклад із грецької чи болгарської мов у сучасному розумінні цього слова, а прагнення осмислити нову літературу, інтерпретувати її, дати власне розуміння та оцінку, а головне - вписати її у контекст руського духовного життя і світогляду. Цей період - своєрідна передісторія оригінального письменства епохи Високого Середньо
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
