Історія української культури - Контрольная работа

Козаками називали спочатку добичників, що йшли у Дикі поля для ловів і рибальства та на боротьбу з татарами. Далі за дніпровими порогами, на Запорожжі, або Низу, ці ловці стрічалися з татарами й вели з ними партизанську боротьбу - нападали на татарські оселі, улуси, й забирали коні й худобу. Ці перші козаки переходили з місця на місце, жили у шатрах, покритих шкурами диких звірів, або копали собі землянки у захищених місцях. Лови на звіра постачали уходникам доволі мяса, яке можна було солити або вудити, та цінних шкір на хутро. До складу ватаг, окрім міщан, входили також різні захожі люди: селяни-втікачі, мандрівні ремісники, недовчені студенти, вояки з розбитих відділів - всякі беззахисні люди, що шукали собі щастя й долі в Диких полях.Унія в Бересті, яку деякі українські владики уклали з Римом, була наслідком невідрадних явищ у житті православної церкви, упадку моралі серед православного духовенства й нестачі освіти. Владиками, що рік перед собором у Бересті підписали заяву приступлення до унії, були володимирський та берестейський єпископ Іпатій Потій та луцький єпископ Кирило Терлецький. До найцікавіших і найцінніших полемічних писань, що вийшли перед Берестейською унією, належить твір Василя Суразького «О єдиной істинной православной вірі» та твір Герасима Даниловича Смотрицького «Ключ царства небесного». Поруч із справою календаря найважливішими справами, що розєднували православних та католиків і були предметом їхніх гарячих завзятих спорів, були догми про походження Св. По обидва боки помітні намагання виказати, що тільки рішення того табору, в обороні якого виступав твір, були законні й правосильні.З-поміж творів віршової літератури, багатої на різні види та форми, значення мають тільки ті, в яких чути удар живчика тогочасного національного життя, в яких є натяки на суспільні та політичні обставини, або ті, в яких добуває собі доступ жива народна мова. Часто зводилися до ремісничої роботи, чого доказом є віршований твір чернігівського архієпископа Івана Максимовича «Богородице Діво, радуйся», що містить 23 166 силабічних віршів. Як мандрівний чернець, вештався по всіх усюдах українських та білоруських земель та писав вірші на різні теми, хоч робота не йшла йому, як сам признається, без тяжких зусиль. Вірші Климентія (про селян, козаків, ремісників, ченців, жінок), без усякої ідейної цінності, не виявляють також ніякого поетичного польоту. Автор із погордою дивився на селянина, бо «у простого мужика простий єсть обичай», а в письменного «особний, політичний звичай».Щоб якнайкраще направити учнів у знанні латиської мови, виставляли по школах комедії давніх римських письменників Теренція і Плавта. Це й було причиною, що вчителі шкіл самі бралися до праці над збагаченням шкільного театрального репертуару власними творами. Крім того, щоб направити учнів у практичному знанні латинської мови, було висунуто також другу мету: поглибити й закріпити знання релігійних істин та біблійних подій. Єзуїти поставили в своїх школах драму на високому рівні. Просторі, пишно прибрані, роззолочені зали єзуїтських колегій, аристократичні імена виконавців на афішах, присутність високих достойників, нерідко коронованих осіб, на шкільних виставах та мистецькі декорації - все це притягало публіку, надаючи блиску єзуїтським виставам.Майже на самому передодні Великої Французької революції, коли химерне, безтурботне рококо довело життєву розкіш всевладної аристократії до останніх меж пересиченості, Жан-Жак Руссо кинув клич повороту до природи й простоти та суворості життя, зразок для якого він знайшов у греко-римському світі. Почепська резиденція, задумана як складний ансамбль головного будинку, обєднаного овальними крилами з рештою мешкальних і господарських будинків, обіймала площу біля шести тисяч квадратних метрів і під тим оглядом була справжньою революцією на українському грунті. Сама центральна палата, на яку архітектор поклав самозрозумілий натиск як на поанту всього архітектонічного комплексу, була одноповерхова, симетрично скомпонована, а її центральний ризаліт із портиком на шести колонах і класичним фронтоном був її виразом і характеристикою. Класицизм утримався в Україні до середини XIX в. Слідом за вельможами новим стилем перейнялася й сіра поміщицька маса, й вона-то набудувала скрізь по Україні оті тисячі поміщицьких двориків із портиками, колонадами й трикутними причілками на фасадах та із спорідненими з ними церквами, що радніше всього уподібнювалися до грекоримських святинь, аніж до українських церков традиційного типу. Бо хоч Бортнянський ще малим хлопцем потрапив у чуже середовище до придворної капели в Петербурзі, хоч від молодості вчився в італійця Галуппі, спершу в Петербурзі, а опісля перебував за кордоном - у Венеції, Болоньї, Римі чи Неаполі, хоч, повернувшись 28-літнім мужчиною до Петербурга, працював там до смерті як директор придворної капели,-та відірваність його від рідного середовища не затерла в ньому тих питомих, переданих йому віковою традицією української музичної культури ознак і свідчить пр

Зміст

1. Дайте загальну характеристику культури України за козацько-гетьманської доби

1.1 Початки козацько-гетьманської доби. Побут та культура

1.2 Відгомін релігійних суперечок, полемічна література. Проповіді

1.3 Мандрівники

1.4 Поява шкільної драми. Феофан Прокопович

1.5 Мистецтво і музика

2. Зясуйте особливості вертепу - національного лялькового театру

2.1 Сутність вертепу

2.3 Текст вертепної драми

3. Доведіть оригінальність мистецтва оздоблення давньоруської книги

3.1 Значення книги та рукописів

3.2 Писці та переписувачі книг

4. Дослідіть особливості української скульптури ХУІІ-ХУІІІ століття

4.1 Збережені памятки

4.2 Малярство

5. Складіть глосарій до теми «Козацтво на сторожі православної віри. П. Конашевич-Сагайдачний

Список використаної літератури

1. Дайте загальну характеристику культури України за козацько-гетьманської доби

1.1 Початки козацько-гетьманської доби. Побут та культура

1. Греченко В.А. та ін. Історія української та зарубіжної культури / В.А. Греченко. - К.: Літера, 2000.-464 с.

2. Кордон М.В. українська та зарубіжна культура / М.В. Кордон - К.: ЦУЛ, 2002. - 507 с.

3. Культурологія: теорія та історія культури /За ред. Тюрменко І.І. - К.: ЦУЛ, 2004. - 368 с.

4. Подольська Є.А. та ін. / Є.А. Подольська Культурологія. -К.: ЦУЛ, 2005. - 392 с.

5. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. - К.: Вища школа, 2002. - 430 с.

Размещено на .ru