Татарська навала на українські землі та її наслідки. Період Руїни: причини, суть. Роздроблення українських земель. Колективізація сільського господарства в Україні. Голодомор 1932-1933 років. Міжнародні відносини України на сучасному етапі розвитку.
У 1206 р. монгольський хан Темучін, прийнявши імя Чингізхана розпочав завойовницькі походи, підкоривши Північ ний Китай, Середню Азію,, Північний Іран. У 1223 р. авангард монголів вперше зустрівся в бою з руськими князями на р. Монголо-татари були ослаблені боротьбою з руськими князями і не змогли дійти до «останнього моря», як заповідав їм Чингізхан. Руські землі потрапили у залежність від нової держави - Золотої Орди, заснованої Батиєм, оскільки були розрізненими, воювали кожен за себе, а монголи вже мали великий досвід ведення бойових дій. У 1256 р. князь Данило Галицький відкрито кинув виклик монголам, вигнавши їх війська з Північного Поділля та Східної Волині.Причинами Руїни були: розкол серед старшини - правлячої верстви українського суспільства; посилення антагонізму між різними станами українського населення; слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ; боротьба геополітичних інтересів Російської держави, Турецької імперії, Речі Посполитої тощо. У 1929 р. в Україні нараховувалось 4,6 млн. селянських дворів і більшість селянських господарств була малоземельною. Вихід був в укрупненні господарств, зміцненні матеріально-технічної бази села, справедливіший та гнучкіший політиці цін. Україну було віднесено до другої групи регіонів, де колективізацію планувалося закінчити восени 1931 р. або навесні 1932 р. «Менш міцним» господарствам (фактично це були середняки), які не чи нили ніякого опору, повинні були надаватись невеликі земельні ділянки за межами колгоспних масивів.Після проголошення незалежності України і підтвердження цього акта Всеукраїнським референдумом почалася розбудова не залежної держави - України. Україна створила власні збройні сили, були сформовані інститути влади. До них належать Соціал-демократична партія України (обєднана), Партія Зелених, Народно-демократична партія України. У березні 1994 р. були проведені вибори до Верховної Ради (в багатьох округах цей термін було потім подовжено), а у червні-липні вибори Президента України; У результаті виборів значну частину місць отримали комуністи і соціалісти. Загострення політичної ситуації стримувало хід реформ і утруднювало функціонування виконавчої влади, тому з метою послаблення протиборства 8 червня 1995 р. було підписано Конституційний договір між Верховною Радою України і Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.Перед Україною відкрилися нові можливості формування та здійснення своєї зовнішньої політики. При цьому слід зауважити, що до здобуття незалежності Україна практично не здійснювала зовнішню політику, хоча і мала Міністерство закордонних справ. Для країн Заходу Україна була маловідомим обєктом міжнародних відносин. З прийняттям Декларації про державний суверенітет Україна стала субєктом міжнародного права, заявила про свою миролюбність, почала брати участь в роботі міжнародних організацій, проголосила про свій намір в майбутньому стати нейтральною безядерною державою, підтвердила відсутність територіальних претензій до сусідніх держав і заявила про невизнання жодних територіальних претензій до себе. До 2000 р. дипломатичні відносини були встановлені зі 153 країнами світу, Україна мала за рубежем 53 посольства.
План
Зміст
1. Монголо - татарська навала на українські землі та її наслідки
2. Період Руїни : причини, суть, наслідки
3. Колективізація сільського господарства в Україні. Голодомор 1932 - 1933 рр.
4. Державотворення й політичний розвиток України
5. Міжнародні відносини України на сучасному етапі розвитку
Список використаних джерел
1. Монголо-татарська навала на українські землі та її наслідки руїна колективізація україна голодомор
Список литературы
1. Багацький В.В., Кормич Л.І. Історія України. Підручник. - К., 2010.
2. Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник. - К., 2006.
3. Бонь О.І., Іванюк О.Л. Історія України : Курс лекцій : Навчальний посібник. - К., 2008.
4. Борисенко В.И. Курс Української історії з найдавніших часів до XX ст. Навчальний посібник -К.,1996.
5. Воронянський О.В. Історія України : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - X., 2005.
6. Греченко В.А. Історія України. Модульний курс : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - X., 2009.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
