Первіснообщинний лад на території України. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. Галицьке і Волинське князівства за часів Данила Романовича. Гетьман І. Мазепа в українському національно-визвольному русі. Конституція Пилипа Орлика. Мирний договір УНР.
1. Первіснообщинний лад на території України Розвиток людини на території України відбувався в основному по тих же напрямках, що і в інших регіонах і заселення сталось близько 1,5 млн років тому. Вивчивши археологічні памятники, повязані зі знаряддями праці, на основі матеріалу, з якого вони зроблені, виділяють декілька значних періодів розвитку первісного ладу (їх за традицією називають віками): камяний (його складають палеоліт, мезоліт, неоліт), мідно-бронзовий, залізний. Основними заняттями людини були збиральництво і полювання. Археологи знайшли сліди перебування людини періоду раннього палеоліту недалеко від с. За середнього палеоліту (150 тис. - 40-35 тис. років тому), зявляється неандерталець - людина нового фізичного типу, найважливішим досягненням якої є використання вогню, що значно зменшило її залежність від природи. Молодово Чернівецької області, у Криму, у басейні річок Дністра і Десни. Важливі зміни відбуваються і у соціальній організації - на зміну первісному стаду приходить родова община з колективною власністю на засоби виробництва. Зникають льодовики, природа Європи набуває близького до сучасного вигляду, вимерли мамонти, носороги. У цей період на території України формуються дві основні групи племен - землероби на Правобережжі і скотарі на півдні та південному заході. Сучасні археологи визначають приблизні рамки існування трипільської культури початком IV - кінцем III тис. до н. е. Територія, заселена трипільцями пролягала від Словаччини та Румунії до Слобідської України, від Чернігова до Чорного моря. Обробляючи землю деревяним плугом з камяним або кістяним лемехом, вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо. На сьогодні археологами вивчено декілька великих поселень (від 10 до 20 тис. мешканців) - Майданецьке, Доброводи, Талянки (на Черкащині). Населення жило у стаціонарних чотирикутних глиняних одно-двоповерхових будинках з кількома кімнатами. Іноді Трипільську культуру називають Культурою мальованої кераміки - через високий рівень розвитку цього ремесла. Розвиток знарядь праці, із сплаву міді і олова - бронзи був головним досягненням цієї епохи, яке зумовило і зміни суспільних відносин. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях В І тис. до н.е. на території України зявляються перші залізні знаряддя праці. Згодом на українські землі приходять кочовики. Основна діяльність кіммерійців повязана з військовими походами, які сягали країн Малої та Передньої Азії. Вони обєднувалися у племена, а ті, в свою чергу, у союз племен на чолі з вождем. Очолювали племена скіфів царі з необмеженою владою. Видатний давньогрецький історик Геродот вирізняв серед них царських скіфів, скіфів-кочовиків, скіфів-орачів і скіфів-землеробів. Перші жили на берегах Азовського моря і у степовому Криму, кочовики - у степах Наддніпрянщини, землероби - у лісостеповій зоні, орачі - між Дніпром і Дністром. Найбільш відомі з них - Солоха і Гайманова могила на Запоріжжі, Чортомлик і Товста могила, де була знайдена славнозвісна золота пектораль, - у Дніпропетровській області. Найбільшого розквіту Скіфія досягла у IV ст. до н.е. за царя Атея, пролігши від Дунаю до Дона. Тут слід зазначити зміну кліматичних умов - висихання степів, збіднення економічних ресурсів лісостепів - зменшення травяного покриття. Окрім цього, у III столітті до н.е. на території Північного Причорноморя з поволзько-приуральських степів прийшли сармати, які витиснули скіфів. Після цього до середини ІІІ століття н.е. у Північному Причорноморї панували сармати. Сармати зазнали культурного впливу Китаю, Індії, Ірану, завдяки кочовому способу життя і торгових звязків з цими країнами. Наприкінці I ст. з ініціативи та під керівництвом племені аланів було створено великий союз племен. Грецькі міста-держави були центрами торгівлі Північного Причорноморя. Розповсюдженою була література, розвивались історія, театр, музика. Східні словяни напередодні утворення держави їх племінні обєднання Питання походження східних словян і на сьогодні є недостатньо вивченим. На чолі племені стояв князь і старшини, але всі важливі питання вирішувались на народних зборах - віче. Анти часто воювали проти готів, загрожували північним кордонам Візантії по Дунаю. Незабаром формується понад 10 великих племінних обєднань східних словян, які заселяли землі нинішніх України, Росії і Білорусі. Існують згадки про три центри - Куявію (Київська земля з Києвом), Славію (Новгородська земля), Артанію (за визнанням більшості вчених - Ростово-Суздальська земля). Суспільний лад ранніх словян характеризувався переходом від первісного демократизму до військово-племінного угрупування, за якого влада концентрується в руках сильних вождів (князів). Формування державності у східних словян зумовлювалося низкою соціально-економічних і політичних чинників. Норманська теорія заснована на літописній легенді, згідно з якою варяги були запрошені на Русь. Окрім цього, декілька ісламських мандрівників і письменників називають русів словянськими племенами. Правили тоді останні представники династії
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы