Історія та значення Києво–Могилянської академії в українській культурі - Курсовая работа

І лише з розпадом колишнього Радянського Союзу, на вимогу громадськості при Академії наук України, за висновками спеціально створеної комісії, було прийнято рішення про відновлення Києво-Могилянської академії як вищого навчального закладу європейського рівня. Вихованець Києво-Могилянської академії, він став учителем словесності Волинської семінарії, а потім професором теорії словесності, російської і зарубіжної літератур Київської духовної академії, членом-кореспондентом Петроградської Академії наук (з 1914р.), першим академіком України (з 1918 р.) Він був дослідником давньої і нової української літератури, істориком, славістом, етнографом, археографом, автором великої кількості наукових праць, й передусім з історії Києво-Могилянської академії, в яких намагався неупереджено і обєктивно дослідити як злети рідного вузу, так і поступове його падіння за “освіченого деспотизму” Катерини ІІ. Мета курсової роботи полягає у детальному вивченні широкого і різноманітного розповсюдження освіти, науки і культури Києво-Могилянською академією на Україні з закордонними країнами у XVII-XVIIICT. У третьому розділі “Києво-Могилянська академія - науковий та освітній центр Східної Європи XVII-XVIII ст.” аналізуються історичні особливості розвитку міжнародних культурних взаємовідносин Академії. Отже говорячи про Києво - Могилянську академію як вищий навчальний заклад України XVII-XVIII ст., можна стверджувати, що це був чітко організований навчальний заклад із класами які були чітко організовані навчальною структурою, де крім фари - підготовчий, інфіми, граматика, синтаксема (в них вивчали мови, арифметику, геометрію, нотний спів, катехізис) вивчалась поетики, риторики, філософії, богослівя, де мали змогу проходити навчання студентів всіх соціальних прошарків населення.Отже розглянувши процес виникнення Києво - Могилянської академії її роль у розвитку освіти, науки, культури та міжнародні культурні звязки Академії ми приходимо до висновку , що Києво - Могилянську академію небезпідставно можна вважати феноменом української культури у XVII - XVIII ст. Вона стала зразком культурно - освітнього закладу для всієї Східної Європи із чітко організованою навчальною структурою, де крім фари - підготовчий, інфіми, граматика, синтаксема (в них вивчали мови, арифметику, геометрію, нотний спів, катехізис) вивчалась поетики, риторики, філософії, богослівя. Наукові сили Академії сприяли розвитку шкіл, товариств, освітніх організацій, що значною мірою впливали на розвиток як науки так і культури в цілому. Києво - Могилянську академію дійсно можна називати осередком української культури, тому що завдяки їй Україна славиться у світі багатьма відомими людьми - композиторами, керівниками хорів, зокрема - Максим Березовський та Артем Ведель. В академії формувалася генерація козацьких старшин, надри провідної української верстви дала Києво - Могилянська академія й немало освідчених ієрархів - єпископів, митрополитів, архімандритів.

Отже розглянувши процес виникнення Києво - Могилянської академії її роль у розвитку освіти, науки, культури та міжнародні культурні звязки Академії ми приходимо до висновку , що Києво - Могилянську академію небезпідставно можна вважати феноменом української культури у XVII - XVIII ст.

Вона стала зразком культурно - освітнього закладу для всієї Східної Європи із чітко організованою навчальною структурою, де крім фари - підготовчий, інфіми, граматика, синтаксема (в них вивчали мови, арифметику, геометрію, нотний спів, катехізис) вивчалась поетики, риторики, філософії, богослівя.

Наукові сили Академії сприяли розвитку шкіл, товариств, освітніх організацій, що значною мірою впливали на розвиток як науки так і культури в цілому.

Києво - Могилянську академію дійсно можна називати осередком української культури, тому що завдяки їй Україна славиться у світі багатьма відомими людьми - композиторами, керівниками хорів, зокрема - Максим Березовський та Артем Ведель. Також випускниками академії були майбутні гетьмани: Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Павло Тетеря. Іван Мазепа, Пилип Орлик та ще багато інших видатних особистостей. В академії формувалася генерація козацьких старшин, надри провідної української верстви дала Києво - Могилянська академія й немало освідчених ієрархів - єпископів, митрополитів, архімандритів. Духовних письменників.

Багато зробила Києво - Могилянська академія для сусідніх країн. Для Білорусії і Росії, могилянці заснували ряд шкіл, бібліотек, друкарень. У академії навчалися люди різноманітних національностей і валахи, і молдавани, серби, боснійці, болгари, греки і навіть італійці.

Студенти Києво - Могилянської академії у свою чергу навчалися у різних містах Європи, зокрема в університетах Польщі, Англії,Франції. Тобто в Україну ,,привозилися’’ нові знання, які сприяли розвитку української культури та освіти в Україні.

З Києво - Могилянською академією повязаний надзвичайно важливий етап розвитку мистецтва та культури, світогляду українського народу - вона дозволила зрозуміти почуття людяності, усвідомити національну гідність, виявити духовність й повагу до інших народів, їх культури та національної історії.

Києво - Могилянська академія була і залишається ,,перлиною’’ української культури та освіти. Адже завдяки їй зроблено багато позитивного для українського народу та розвитку нашої культури зокрема.

1. Алексієвець Л.М. “Києво-Могилянська академія в суспільному житті України і зарубіжних країн” - Тернопіль, 1999

2. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. - Харків. Сяйво, 1990

3. Горбенко Є. "Києво-Могилянська академія" - К., 1995

4. Дзюба Е. “Просвещение на Украине. Вторая половина XVI- первая половина XVII в.” - К., 1987

5. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI - XVIII ст.- К.:Мистецтво, 1983

6. Жуковський А. “Петро Могила - засновник Колегії-Академії і реформатор освіти” // Український історик. - 1997. - №1-4

7. Єфремов С. "У боротьбі за освіту" - К., 1990

8. Литвинов В.Д. "Звязки ранніх українських і німецьких просвітників на початку XVIII ст. 1970 №4

9. Кагамлик С.В. Роль Києво-Могилянської академії в зміцненні Культурно - освітніх звязків в українських землях у XVIII ст. // Український історичний журнал. - 1991. - № 3. - с. 55-61

10. Костомаров Н.І. Русская история в жизнеписаниях ее славнейших деталей. В 3-х кн. - М. : Книга, 1990-1992

11. Микитась В. "Давньоукраїнські студенти і професори" - К., 1994

12. Микитась В. "Бабське століття" або "темна пляма" в історії України XVIII ст. - К., 1990

13. Микитась В. "Вінценосні розпутниці" - Полтава, 1991

14. Моисеева В.Н. "Ломоносов на Украине" - М., 1963

15. Ніженець А. "На зламі двох епох" - Х., 1970

16. Нудьга Г. “Перші магістри і доктори. Українські студенти в університетах Європи”// Жовтень. 1982. №3

17. Огієнко І.І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. - К. : Абрис, 1991

18. Полянська-Василенко Н.Д. Історія України в 2-х т., т. 1. - К. : Лтбідь, 1993

19. Семчишин М. Тисяча років української культури. Короткий огляд культурного процесу. - Нью-Йорк - Торонто, 1985

20. Хижняк З.І "Києво-Могилянська академія. Історичний нарис" - К. : Вища школа, 1985

21. Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні словянських народів - К. : Вища школа. 1988

22.Семчишин М. Тисяча років української культури. Короткий огляд культурного процесу. - Нью-Йорк-Торонто. - 1985

23. Торбаков І.В. Літературно - видавнича діяльність вихованців Києво-Могилянської академії (Петербург 1776 - 1789 рр.) // Філософська і соціологічна думка.1991. - N 10. - с. 113 - 125.

Размещено на .ru