Історія зародження та виникнення тероризму. Поява перших терористичних угруповань - секти сикаріїв і найрадикальнішої форми ісламу - вакхабізму, їх діяльність. Перші теракти на території Росії. Поняття та сутність екотероризму. Прояви тероризму у світі.
Термін "тероризм" походить від латинського слова terror - страх, жах. Нове антитерористичне законодавство Великої Британії, яке набрало чинності 19 лютого 2001. p., розуміє під тероризмом такі дії або загрози дій, які здійснюються з політичних, релігійних та ідеологічних мотивів і повязані з насильством проти особи, ризиком для здоровя та безпеки населення, серйозним ушкодженням майна, порушенням роботи електронних систем і т. п. Терористи прагнуть, аби ворожа спільнота "зрозуміла": або вона піде на поступки на зустріч їхнім вимогам, або буде приречена вічно страждати, очікуючи у страху, що удари можуть влучити у будь-кого і в будь-який час. Тема «Історія світового тероризму» зумовлена тим, що в наш час у світі поширений особливий спосіб прояву свого невдоволення - це тероризм, який може призвести до третьої світової війни. Однак у ті заколотні часи тероризм був недостатньо ефективним внаслідок відсутності інформаційних потужностей, за допомогою яких терористи могли б донести до широких народних мас свої гасла.ЦРУ США визначає тероризм як погрозу застосування чи застосування насильства в політичних цілях окремими особами чи групою осіб, які діють за або проти існуючого в даній країні уряду, коли такі дії спрямовані на те, щоб нанести удар чи залякати більш чисельну групу, ніж безпосередня жертва, щодо якої було застосовано насильство. ФБР використовує у своїй діяльності наступне визначення: тероризм - протизаконне застосування сили проти осіб чи власності, щоб залякати чи примусити уряд, цивільне населення або будь-який сегмент цього для досягнення політичних і соціальних цілей. Міністерство оборони у США директива № 2000.12 від 20.12.83 дає таке визначення: тероризм - протиправне застосування чи погроза застосування сили або насильства революційною організацією проти індивідів чи власності з метою справити тиск або залякати уряд у політичних чи ідеологічних цілях. Кримінальний кодекс України визначає, що: "терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоровя людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, обєднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою". Тобто, український законодавець визначає, що "тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоровя ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей".
Вывод
Початок третього тисячоліття характеризується бурхливими політичними процесами та появою нових глобальних загроз світового масштабу. Очевидно, що збільшення терористичної загрози є логічним наслідком пожвавлення регіональних конфліктів та посилення воєнної напруженості у світі в цілому. Тому сьогодні на порядку денному світової спільноти стоїть розвязання проблем, які загрожують цивілізованому світу і можуть суттєво загальмувати його рух вперед, зокрема загроза поширення тероризму. Останніми роками значно зросла кількість вчинених терористичних актів, що призвело до загибелі безвинних людей та знищення значних матеріальних цінностей. Тероризм набув надзвичайно загрозливого характеру не лише для окремих людей, народів, держав, а й для всього людства. Особлива небезпечність тероризму сьогодні полягає в можливостях використання досягнень технічного прогресу та наявності найбільш небезпечних обєктів посягань (атомних, електронних, хімічних та екологічних). Про всебічну загрозу терористичних актів свідчать висновки спеціалістів, наприклад, про те, що за наявності радіоактивної сировини, необхідної чистоти та типу, виготовити ядерний вибуховий пристрій зовсім нескладно. Це можуть зробити навіть окремі терористичні групи. Для виготовлення бомби меншої потужності, ніж тієї, що була скинута на Хіросіму, необхідно всього 9 кг плутонію, і таку бомбу може доставити одна особа. У сучасній літературі існує понад сто визначень поняття "тероризм", але всі вчені єдині у тому, що він є специфічною формою насильства, спрямованого проти невинних людей. Тероризм можна визначити як загрозу застосування насильства, що породжує почуття страху як у окремих громадян, так і серед багатьох людей, і розрахована на їх залякування та породження недовіри до субєктів влади. ЦРУ США визначає тероризм як погрозу застосування чи застосування насильства в політичних цілях окремими особами чи групою осіб, які діють за або проти існуючого в даній країні уряду, коли такі дії спрямовані на те, щоб нанести удар чи залякати більш чисельну групу, ніж безпосередня жертва, щодо якої було застосовано насильство. ФБР використовує у своїй діяльності наступне визначення: тероризм - протизаконне застосування сили проти осіб чи власності, щоб залякати чи примусити уряд, цивільне населення або будь-який сегмент цього для досягнення політичних і соціальних цілей. Міністерство оборони у США директива № 2000.12 від 20.12.83 дає таке визначення: тероризм - протиправне застосування чи погроза застосування сили або насильства революційною організацією проти індивідів чи власності з метою справити тиск або залякати уряд у політичних чи ідеологічних цілях. Кримінальний кодекс України визначає, що: "терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоровя людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, обєднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою". Тобто, український законодавець визначає, що "тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоровя ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей".
Чи є актуальною для України проблема боротьби з тероризмом? Звісно, що так. Вранці 20 січня 2011 року в місті Макіївка Донецької області було здійснено два вибухи. Перший стався близько 4:40 біля торгівельного комплексу «Голден плаза» в центрі міста. Другий - через півгодини пролунав біля головного входу до будівлі державного підприємства «Макіїввугілля». Жертв й постраждалих зафіксовано не було. За пятдесят метрів від будівлі «Макіїввугілля» правоохоронці знайшли лист із погрозами нових вибухів. Через вибухи в Макіївці розпочалася паніка. Існує версія, що вибухи сталися, щоб відвернути увагу від грубих порушень фінансової та бюджетної дисципліни на підприємстві. 27 квітня 2013 року в Дніпропетровську сталася серія з 4 вибухів. Постраждали 30 людей. МВС кваліфікувала вибухи як "теракт". Після події в місті виникла справжня паніка, поширювалися чутки про 10 і більше вибухів, людей закликали не виходити на вулицю. Після вибухів у місті розпочалася справжня паніка, мобільний звязок майже перестав працювати. На вулицях міста зявилися БТР. У блогах та соцмережах люди намагаються зясувати, що сталося насправді, і чи все в порядку з їхніми близькими та друзями. Десятки патрулів міліції перевіряли всі підозрілі предмети, урни і баки.
Як свідчить аналіз, при дослідженні феномену сучасного тероризму, доцільно зважати на чотири основні характеристики.
По-перше, тероризм - це одна із форм організованого насильства.
По-друге, тероризм переслідує політичні цілі і мотиви, це специфічна форма політичного насильства. Сучасний тероризм має за мету проведення насильницьких акцій аби примусити державні або інші органи прийняти рішення, яке б задовольнило вимоги терористів.
По-третє, тероризм спрямований проти переважаючих за потужністю державних машин.
По-четверте, характерним змістом тероризму є свідома спрямованість на чисельні людські жертви, руйнування матеріальних і духовних цінностей, провокація війни, недовіри і ненависті між соціальними, національними і релігійними групами, що сприяє виникненню і поглибленню антагонізмів у світі.
Сучасний тероризм успадкував від історичних попередників усі риси політичного насильства. Він володіє специфічними особливостями і становить новий ступінь розвитку цього явища.
Трактування обєктивного загальноприйнятого розуміння тероризму потребує врахування складності структури цього феномену, який є єдиним монолітним явищем із чітко визначеними межами і є методом політичної боротьби, що використовується різноманітними політичними силами.
Список литературы
1. Аналітичний тижневик вид. «Коммерсант» «Влада». 2001р.
«Чи можна перемогти тероризм?», «Чекайте відповіді», «Найбільші теракти в історії». № 37., «У нас таке можливо?», «Чорний вівторок», «Як здригнувся світ». № 38., «Що буде далі?», «Поштове отруєння». № 42.
2. Антонян Ю. М. Терроризм: Криминологическое и уголовно-правовое исследование.
3. Емельянов В. П. Терроризм как явление и как состав преступления. - Х.: Право, 1999. - 272 с.
4. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» № 638-IV від 20.03.2003 року.
5. Короткий політичний словник. М., 1998 р.
6. Кримінально - процесуальний кодекс України
7. Міхалка М. Концепція кооперативної безпеки М. Михалка Вісник МГУ. Серія 18. Соціологія і політологія. - 2001. - № 1 .- с. 104-119.
8. Панарин А. С. Искушение глобализмом.
9. Паїн Е.А. Соціальна природа екстремізму і тероризму / Е. А. Паїн / / Суспільні науки і Сучасність.-2002 .- № 4.-с.113-124.
10. Приходько О.В. Боротьба з міжнародним тероризмом: Росія, США і Європа / О.В. Приходько / / США-Канада: економіка, політика, культура.-2003 .- № 5 .- с.117-132.
11. Сельцовський П.А. різновиди та форми тероризму в сучасних умовах / П.А. Сельцовський / / Соціально-гуманітарні знанія.-2003 .- № 4.-с.301-315.
12. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби / В.П. Журавльов, Б.В. Романюк, В.В. Коваленко та ін.; за ред. Я.Ю. Кондратьєва та Б.В. Романюка.
13. Сельцовський П.А. різновиди та форми тероризму в сучасних умовах / П.А. Сельцовський / / Соціально-гуманітарні знанія.-2003 .- № 4.-с.301-315.
14. Словник російської мови С.І. Ожегова.
15. Хохлова Т.А. Глобальні проблеми людства / Т.А. Хохлова / / Вісник МГУ. Серія економіка .- 1996 .- № 2.-с.24-37.
16. Яцько А. Ю. Тероризм як форма політичної боротьби // Політика і час. - 2002. - № 1, 2. - С. 70 - 72.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
