Історія становлення та функціонування Південних залізниць (1868-1917 рр.) - Автореферат

Завдяки залізницям була подолана господарська замкнутість регіонів, змінилося традиційне життя, відчутно пришвидшивши процес урбанізації. Інфраструктура, яка формувалася вздовж залізниць, призвела до виникнення окремого прошарку осіб, які були звязані із залізничним підприємництвом, а також залізничних працівників (робітників і техніків), до будівництва промислових підприємств і поселень міського типу. Одними із найбільших залізничних магістралей Російської імперії, які протікали по території сучасної України, стали Південні залізниці (Курсько-Харківсько-Азовська, Лозово-Севастопольська (після її злиття у 1894 р. з Джанкойсько-Феодосіївською її стали називати Курсько-Харківсько-Севастопольською залізницею) та Харківсько-Миколаївська). Дослідження законодавчої бази, тарифної, кадрової і соціальної політики цих залізниць дозволяє вивчити досвід, необхідний для гармонізації економічних інтересів різних господарських субєктів у сучасній Україні. Теперішні проблеми залізничного транспорту дуже схожі з тими проблемами, які виникали на Південних залізницях понад сто років тому.Однак, у процесі аналізу наукової літератури нами не виявлено публікацій про наукові здобутки вчених та інженерів, які працювали на Південних залізницях, немає жодної аналітичної публікації стосовно модернізаційного фактору в економічному розвитку Східного та Південного регіонів України часів Російської імперії. Окремі питання, які стосувались розвитку і модернізації Південних залізниць та загального залізничного транспорту Російської імперії, були висвітлені в загальних працях з історії розвитку залізничної галузі [5-7]. Зокрема, цікавими були питання прибутковості державної та приватної форми власності залізниць, а також залізничних господарств (А.М.Ларіонов, Л.Ф.Шухтан та ін.) [17-18]. Обговорення такого досвіду будування залізниць в інженерних колах у періодичних виданнях відомчої преси у вигляді відкритих листів, наукових статей відомих інженерів, державних діячів, вчених та інших було вкрай необхідним. Серед опублікованих документів, які були використані нами при написанні даної праці, важливими за значенням, на нашу думку, є опубліковані законодавчі акти та статути залізниць: статут Курсько-Харківсько-Азовської, Лозово-Севастопольської або Одесько-Київської залізниць, як і концесія на будівництво Харківсько-Кременчуцької залізниці, а також загальний статут Російських залізниць [26].Становлення та функціонування мережі Південних залізниць на сході і півдні Російської імперії (тепер сході і півдні сучасної України) у 1868-1917 рр. були зумовлені розвитком як капіталістичних відносин, так і розвитком технічного прогресу. Історіографія та джерельна база дисертаційного дослідження дозволили зясувати загальні та специфічні риси становлення Південних залізниць, зясувати здобутки в інфраструктурі залізничного транспорту, визначити роль і місце цих залізниць у народному господарстві Російської імперії означеного періоду. Вивчення нових літературних джерел і матеріалів архівів Києва, Одеси, Сімферополя, Москви та Санкт-Петербурга дозволило комплексно охарактеризувати Південні залізниці як феномен науки і техніки. Наше дослідження дозволило виділити такі основні періоди становлення та експлуатації Південних залізниць: а) перший період охоплює 1868-1869 рр, коли були уведені в дію ділянки Курськ-Харків та Харків-Ростов першої на Україні залізниці Одеса-Балта; б) у другому періоді - 1870-1871 рр. прокладені залізничні колії між Кременчуком і Полтавою (1 серпня 1870 р.) та між Полтавою і Харковом (15 липня 1871 р.); в) у 1872 р., після уведення в експлуатацію мосту через р. Дніпро та завершення будівництва сполучної гілки Крюков-Кременчук, залізничне сполучення звязало Харків з Одесою та Миколаєвом (це дало можливість вантажам середньої смуги європейської Росії вільно потрапляти до чорноморських портів); г) 1873-1875 рр. - тривало спорудження лінії Лозова-Севастополь; д) у 1876 р. почали будувати Сумську лінію, а у 1878 була прокладена колія в напрямку Мерефа-Люботин-Суми-Ворожба; ж) починаючи з 1888 р.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Становлення та функціонування мережі Південних залізниць на сході і півдні Російської імперії (тепер сході і півдні сучасної України) у 1868-1917 рр. були зумовлені розвитком як капіталістичних відносин, так і розвитком технічного прогресу. Історіографія та джерельна база дисертаційного дослідження дозволили зясувати загальні та специфічні риси становлення Південних залізниць, зясувати здобутки в інфраструктурі залізничного транспорту, визначити роль і місце цих залізниць у народному господарстві Російської імперії означеного періоду. Вивчення нових літературних джерел і матеріалів архівів Києва, Одеси, Сімферополя, Москви та Санкт-Петербурга дозволило комплексно охарактеризувати Південні залізниці як феномен науки і техніки.

2. Функціонування Південних залізниць було зумовлено потребами розвитку гірничо-металургійного комплексу Російської імперії та виходом до її портів на півдні України. У дисертації стверджується, що протягом 1868-1917 рр. мережа Південних залізниць стала потужним науково-технічним комплексом Російської імперії, вона мала особливе стратегічне значення і займала перше місце за обсягом перевезень вантажів.

3. Процес формування та функціонування мережі Південних залізниць у другій половині ХІХ - поч. ХХ століть відбувався нерівномірно, однак досить інтенсивно. Наше дослідження дозволило виділити такі основні періоди становлення та експлуатації Південних залізниць: а) перший період охоплює 1868-1869 рр, коли були уведені в дію ділянки Курськ-Харків та Харків-Ростов першої на Україні залізниці Одеса-Балта; б) у другому періоді - 1870-1871 рр. прокладені залізничні колії між Кременчуком і Полтавою (1 серпня 1870 р.) та між Полтавою і Харковом (15 липня 1871 р.); в) у 1872 р., після уведення в експлуатацію мосту через р. Дніпро та завершення будівництва сполучної гілки Крюков-Кременчук, залізничне сполучення звязало Харків з Одесою та Миколаєвом (це дало можливість вантажам середньої смуги європейської Росії вільно потрапляти до чорноморських портів); г) 1873-1875 рр. - тривало спорудження лінії Лозова-Севастополь; д) у 1876 р. почали будувати Сумську лінію, а у 1878 була прокладена колія в напрямку Мерефа-Люботин-Суми-Ворожба; ж) починаючи з 1888 р. (побудована гілка Кременчук-Ромни), будувалися ще такі гілки: Джанкой-Феодосія (1892), Владиславівка-Керч (1900), Користівка-Пятихатки, Бєлгород-Купянськ, Полтава-Лозова (1901); з) побудована залізниця Миколаїв-Херсон (1907). У 1907 р. три основні залізниці: Курсько-Харківсько-Азовська, Лозова-Севастополь та Харків-Миколаїв, як і усі перелічені вище залізничні гілки обєдналися в одну мережу, яка з 1907 р. стала називатися Південні залізниці (протяжність 3072 версти). Лише у 1934 р. відбулася реструктуризація цих залізниць. Стала очевидною низка причин, що вказували на необхідність створення Південних залізниць на Сході і Півдні України, як потужних шляхів сполучення. В дисертації наводяться документи, які засвідчують факт, що виходячи з військово-стратегічних, торгово-економічних і промислових потреб уряд Російської імперії був зацікавлений у спорудженні такої залізничної мережі як Південні залізниці.

4. Становлення та функціонування Південних залізниць - це своєрідна панорама розвитку залізничного транспорту, який відображає життя інженерів, вчених, підприємців та меценатів у їх технічному прояві, показує процеси будівництва цієї мережі, демонструє різні аспекти розвитку техніки рухомого складу, актуалізує теперішні проблеми залізничного транспорту і транспортного господарства. Все це разом узяте засвідчує унікальність залізничного транспорту та його творців. Розбудова Південних залізниць аналізується через призму діяльності таких видатних представників цих залізниць, як П.П. Мельников, С.С. Поляков, П.І. Губонін, М.П. Петров та ін. Показано, що їх творчий внесок сприяв розвитку таких наукових напрямків, як колія і колійне господарство, рухомий склад залізниць, управління залізничним транспортом та економіка залізниць.

5. Курсько - Харківсько - Азовська залізниця, яку почали будувати у 1868 р., відіграла роль фундаменту в розбудові усього залізничного транспорту східного та південного промислово-економічних регіонів теперішньої України. Завдяки створенню і подальшому функціонуванню цієї залізниці в майбутньому держава отримала великі прибутки. Саме цей проект був найбільш вдалий і мав гарну перспективу на майбутнє.

На початку березня 1868 р. було затверджено та уведено у дію указ про початок будівництва Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Концесіонером для будівництва цієї залізниці було призначено С.С.Полякова. На той час С.С.Поляков вже був великим оптовим підрядчиком, засновником, концесіонером і власником великої кількості приватних залізниць, до складу, яких належали такі залізниці: Курсько-Харківсько-Азовська, Козлово-Воронізько-Ростовська, Царськосельська, Оренбурзька, Фастівська. За його безпосередньої участі було збудовано девять великих залізничних ліній. Довжина їх складала понад 4 000 верст .

6. У 1868-1872 рр. спостерігалося світове економічне піднесення. В цей час на теренах Російської імперії також відбувалося піднесення в галузі залізничного будівництва. Остаточно формується прошарок залізничних і банківських магнатів. Ділова громадськість країни була остаточно захоплена біржовою і банківською грою. Кінець 1860-х і початок 1870-х років, ознаменувалися бумом концесійного підприємництва. За цей період відкрилося найбагатше джерело спекулятивної наживи - концесія, яка стала предметом торгу, продажі і перепродажі. Разом з цим, після створення і розбудови приватних залізниць збільшилася кількість залізничних аварій. Суспільство висловило обурення щодо питань організації залізничного руху. Пасажири і підприємці скаржилися на повільне перевезення вітчизняними залізничними магістралями.

На залізницях Російської імперії постійно виникали «тарифні війни». На це негативно вплинув той факт, що залізниці країни перебували в руках декількох десятків залізничних магнатів. Головною причиною було те, що власники залізниць мали право самотужки встановлювати тарифи на перевезення пасажирів і вантажів. Особливо посилювались «тарифні війни у 1875-1880 рр.». В основному це відбувалось на головних експортних залізничних магістралях, таких як: Лібаво-Роменська, Південно-Західних, Курсько-Харківсько-Азовській і Лозово-Севастопольській залізницях.

7. Аналіз публікацій вчених-інженерів Південних залізниць з питань теорії та практики інфраструктури залізничного транспорту дозволив виявити найважливіші з-поміж них для сучасних досліджень в Україні. Сьогодні заслуговують на увагу: - механічне облаштування майстерень для ремонту рухомого складу;

- проведення вдосконалення рухомого складу та заміна старих моделей на нові на Південних залізницях;

- забезпечення Південних залізниць паливом, мастилами та водою;

- впровадження новітніх досягнень у службі сигналізації та звязку, що збільшує пропускну спроможність залізничних ліній;

- жодне удосконалення в рухомому складі і механічне облаштування не можливе без відповідної організації служби і рухомого складу та підвищення кваліфікації працівників.

8. У роботі висвітлено вплив Південних залізниць на економічний розвиток Сходу та Півдня України. Залізниці відіграли величезну роль у розвитку продуктивних сил та поширення капіталістичних відносин на Сході та Півдні Російської імперії у 80-90-х рр. ХІХ ст. Зі спорудженням цих залізниць повязане прискорення розвитку металургії та камяновугільної промисловості Донбасу, освоєння залізних та марганцевих руд в Криворізькому та Нікопольському басейнах, розширення посівних площ, зростання товарного землеробства у степових губерніях, зміцнення економічних звязків Півдня Росії з Центром та іншими районами держави, покращення соціального та економічного становища місцевого населення.

1. Приймук С.М. Тарифна політика на залізницях Російської імперії (кінець ХІХ - поч. ХХ ст.) / С.М. Приймук // Історичні записки: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 20, Ч.1. - С. 183-191. - (Східноукраїнський нац. ун-т ім. В. Даля).

2. Приймук С.М. Фінансування діяльності залізниць у 1860-1914 рр. / С.М. Приймук // // Історичні записки: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 20, Ч.2. - С. 184-191. - (Східноукраїнський нац. ун-т ім. В. Даля).

3. Приймук С.М. Порівняльна характеристика розвитку промисловості та піднесення економіки, яке відбулося завдяки розвитку залізничного транспорту в Російській імперії (ХІХ сторіччя) /С.М. Приймук // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 34. - С.163-169.

4. Приймук С.М. Видатний інженер-залізничник П.М. Горлов як засновник міста Горловка / С.М. Приймук // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 37. - С.177-182.

5. Приймук С.М. Нормативно-правове забезпечення та управління залізничним транспортом Російської імперії (друга половина ХІХ - поч. ХХ століть) / С.М. Приймук // Перші наукові читання, присвячені діяльності Олександра Парфенійовича Бородіна (1848-1898): Мат. доп., 26 березня 2005 р., м. Київ. - К., 2005. - С. 42-48.

6. Приймук С.М. Історія становлення тарифів на залізничному транспорті в Україні (20-30-ті роки ХХ ст.) / С.М. Приймук // Дванадцята Всеукраїнська конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів, 20 травня 2007 р., м. Київ. - К., 2007. - С.167-170.

7. Приймук С.М. Історія виникнення приватного капіталу на залізничному транспорті Російської імперії (кінець ХІХ - поч. ХХ ст.) / С.М. Приймук // Історія освіти, науки і техніки в Україні: Мат. Четвертої конф. молодих вчених та спеціалістів, 29 січня 2008 р., м. Київ. - К., 2008. - С.219-222.

8. Приймук С.М. Курсько-Харківсько-Азовська залізниця: історія створення та функціонування / С.М. Приймук // Чотирнадцята Всеукраїнська конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів, 20 травня 2009 р., м. Київ. - К., 2009. - С. 164-167.