У статті, на основі документів аналізуються та узагальнюються основні визначальні тенденції становлення пасивного виборчого права населення УРСР у контексті реалізації радянського законодавства. Характеристика спроби переосмислення виборчих кампаній.
При низкой оригинальности работы "Історія становлення пасивного виборчого права в Українській Радянській Соціалістичній Республіці (1930-ті роки)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Перебіг виборчих кампаній, спосіб визначення переможців і розподілу між ними депутатських мандатів регулюється сукупністю визначених законодавчих правил, що складають виборчу систему, а правові норми, що регламентують правові засади виборчого процесу, в сукупності становлять виборче право. Серед основних виборчих прав центральне місце посідає загальне (активне і пасивне) виборче право, тобто, право обирати і бути обраним до органів влади. За умов жорсткої конкуренції владних структур і кандидатів у депутати під час виборчих кампаній на загальнодержавному рівні, зростає потреба в глибоких наукових дослідженнях з історії становлення та реалізації пасивного виборчого права, зокрема УРСР. Зокрема дослідник звертає увагу на те, що вся система виборчого права, в тому числі пасивне виборче право, формувалося, згідно інтересів робітничого класу, що забезпечувало його пріоритет на виборах. Головними джерелами виборчого права, складовою частиною якого було пасивне право, були Конституції УСРР 1919, 1929 рр., Конституція УРСР 1937 р. та різноманітні положення, інструкції про вибори до органів влади, теоретичною базою для яких були загальносоюзні конституції 1924 та 1936 рр., рішення зїздів ВКП(б) та КП(б)У постанови ВЦВК СРСР та ВУЦВК УРСР.
Список литературы
1. Броун М., Рівлін Л. Виборчі права громадян. - Х., 1930; Василенко М.В. Досвід перевиборів та чергові завдання рад. - Х., 1930; Вейблит И.Д. Досрочные выборы в сельсоветы // Советское строительство. - 1930. - № 3; Зайцев П.И. Закон о лишении избирательных прав и нарушение его на практике // Советское строительство. - 1930. - № 5; Лаговиер И.В. Перевыборы советов и революционная законность. - М., 1934.
2. Гусев К., Дробижев В. Рабочий класс в управлении государством (1926-1937гг.). - М., 1968; Лепешкин А.И. Местные органы власти Советского государства (1921-1936 гг.). -М., 1957; Кукушкин Ю.С. Сельсоветы и классовая борьба в деревне (1921-1932 гг.). - М., 1968; Смирнова В.В. Зарождение советского избирательного права. 1917-1925 гг.: Дисс. ... канд. юр. наук. - М., 1973; Терлецький В.М. Ради депутатів трудящих УРСР в період завершення будівництва соціалізму (1938-1958 рр.). - К., 1966; Ким А.И. Советское избирательное право. - М., 1965.
3. Гонтар А.В. Городские советы Украины: История становления и развития (20-30-е годы). - К.; Одесса, 1989.
4. Рудик П.Л. История советского избирательного права (1917-1936 гг.). - М., 1991.
5. Воробьева В.Ю. Институт выборов представительных органов власти в России ХХ - НАЧАЛОХХ вв. (историкоправовой аспект): Дисс. ... канд. юр. наук. - СПБ., 2004; Очерки по истории выборов и избирательного права / Подред. Ю. Веденеева и Н. Богодаровой. - Калуга, 2002; Геворкян В.В. Развитие института выборов в России: конституционно-правовое исследование: Дисс. ... канд. юр. наук. - М, 2011.
6. Конституція УСРР // Слісаренко А.Г., Томенко М.В. Історія Української Конституції. - К., 1993; Конституція УСРР. - Х, 1929.
7. Держархів Дніпропетровської обл. (далі - ДАДО). - Ф. 19. - Оп. 1. - Спр. 1136.
8. Підраховано автором за доповідними записками партійно-державного апарату Дніпропетровської обл. (ДАДО. - Ф. 19. - Оп. 1. - Спр. 1155).
9. ДАДО. - Ф. 19. - Оп. 1. - Спр. 1155.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
