Динаміка проникнення сарматів в Карпато-Дніпровський регіон та етапи його заселення ними. Вибір територій для мешкання, взаємовідносини номадів з місцевими варварськими племенами та населенням античних полісів Північно-Західного і Західного Понту.
Важливість вивчення історії сарматських племен, що мешкали на західній периферії величезного євразійського степового коридору, зокрема на землях між Карпатами та Дніпром, обумовлена насамперед, знаковістю ролі цих іраномовних номадів в історичному розвитку регіону, яка, на окремих етапах зазначеного процесу, була якщо не визначальною, то, принаймні, провідною. Справа в тому, що археологічні “сліди” перебування цих кочовиків на територіях західніше Дніпра, ще до початку 70-х років ХХ століття були репрезентовані лише незначною кількістю старожитностей, а матеріали інших джерел, котрі могли б мати відношення до сарматів, повязувалися зовсім з іншими племенами або народами. Ситуація докорінно змінилася порівняно недавно, коли зусиллями багатьох польових археологічних експедицій був нарешті знайдений та якісно досліджений потужний пласт сарматських старожитностей в регіоні, що нас цікавить, а до того ж, завдяки вивченню окремих епіграфічних та нумізматичних памяток, все ж таки виявилося, що свідоцтва про сарматів є у наявності і серед даних категорій джерел. Територіальні рамки дослідження охоплюють землі від передгірїв Східних Карпат на заході, до Дніпра на сході, які включають регіони межиріччів Дніпра і Південного Бугу та Південного Бугу і Дністра, лісостепу сучасної Молдови, Буджацького степу, Запрутської Молдови, частково Мунтенії та Добруджі. Метою роботи є відтворення історії сарматських племен, які мешкали на землях між Карпатами та Дніпром і визначення їхньої ролі в етно-історичних процесах, що мали місце на вказаній території у межах зазначених хронологічних рамок.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
