Теплий клімат, водяний басейн, лісостеп з багатими ґрунтами та тваринним світом як фактори, що сприяли заселенню Ружинщини. Знайдення решток у вигляді камяного знаряддя, глиняних виробів. Залізоробне виробництво і гончарство як самостійна галузь.
В сиву давнину Історія Ружинщини сягає в глибину тисячоліть. Німими свідками життя наших предків є знахідки матеріальних решток людської культури, залишки великих кісток тварин. Бистрика, а обрізки з оленячих рогів поблизу с. Учнями Ружинської школи в 50-60 роках на території Ружина знайдено деревяний серп з кремінними зубами, камяний молоток, кремінний ніж, кремінну сокиру. Багато решток у вигляді камяного знаряддя, глиняних виробів було знайдено учнями місцевих шкіл сіл Прибережного, Білилівки, Ягнятина, Вільнопілля, Зоряного, Трубіївки. Поселення неолітичної епохи виявлено поблизу сіл Вчорайшого і Топорів. Трипілля Обухівського району Київської області археологом В.В. Хвойкою наприкінці XIX ст. На території нашого краю поселення трипільської культури відкрито в селах Білилівці, Ягнятині, Карабчиєві. В Бердичівському музеї зберігаються фотографії решток жител трипільської культури, які були зроблені під час розкопок в с. Білилівці. Землю обробляли деревяними плугами, в яких запрягали волів.В. Гончаров, проводячи археологічну розвідку по Роставиці в 1946 році, відкрив таке поселення біля с. Дерганівки. Скіфи-орачі на Пороссі і в межах сучасної Ружинщини обробляли землю плугом, вирощували ячмінь, просо, а згодом - овес і жито та інші продукти рослинництва. II ст.д.о н. е. в басейн Росі проникає частина сарматів, які асимілюються з місцевим населенням. II-V ст. на території нашого краю виявлено поселення племен черняхівської культури. Хоч вона мала поліетнічний характер, все ж на території лісостепової частини Правобережної України, а, отже і нашого краю, як вважають дослідники нашого часу, склалося основне словянське її ядро. Щоб уявити собі життя в черняхівському поселенні, звернутись слід до матеріалів археологічних робіт, які проводила співробітник інституту археології АН УРСР Е.В. Махно в Ягнятині відкрила два поселення ченяхівської культури. Весь посуд, знайдений на Ягнятинському поселенні, виготовлений стрічковим способом (тобто на повільному гончарному крузі) так само, як посуд часів Київської Русі. Тут в цей період засновується м. Київ. У книзі А.Л. Похілевича відмічається, що земляні вали і насипи, які оточують містечко Ружин, побудовані у віддалену епоху, тому що у письмових актах останніх двох століть вони не лише згадуються як існуючі, але названі найстарішими. Половці, повернувшись, перемогли полки руські і багато бояр захопили, а князі вбігли в Ростовець.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
