Розвиток ідей класичної школи. Економічна теорія А. Сміта. Фізіократія - французький варіант класики. Ідеї марксизму в роботах українських економістів. Теорія ефективного попиту. Вчення про чистий продукт і класи. Аналіз кругообігу господарського життя.
ВСТУП «Люди, які ніколи систематично не вивчали економічну теорію, схожі на глухих, які намагаються оцінити звучання оркестру» П. Крім політики, до таких сфер відносяться медицина і, звичайно ж, економіка. Всі ми трудимося - створюємо цінності або підвищуємо свою кваліфікацію, отримуємо прибутки, звертаємося до ринку, стежимо за цінами, є споживачами. Економіка покликана визначати, як максимально ефективно використати обмежені ресурси - природні запаси, капітали, трудові резерви. Ціни товарів всюди визначаються співвідношенням попиту і пропозиції, із зростанням прибутку відбувається зменшення споживаної його частини і зростання що нагромаджується. Але у економіки є принципова відмінність від точних і природних наук: вона має справу не з окремою людиною на незаселеному острові, але з членом суспільства, схильного до впливу традицій, національного менталітету і політичних інститутів. Актуальність обраної теми полягає в тому, що макроекономічний аналіз стає основою державної політики, розробки програм, виборчої (??крапкових??) методів впливу. Адже такі формули, як зворотна залежність між інфляцією і безробіттям в масштабі суспільства, або між банківським процентом і темпами зростання валового продукту, між зростанням інфляції і пониженням обмінного курсу вітчизняної валюти необхідно знати, хоч би для того, щоб передбачувати зміни конюнктури і вірогідні контрдії уряду, напрям державного регулювання економіки. Основні проблеми теми: Макроекономіка - складова економічної науки. ПРЕДМЕТ МАКРОЕКОНОМІКИ 1.1 Предмет макроекономіки Широковживаним і добре відомим є визначення макроекономіки як науки, що вивчає економіку з точки зору її цілосності. Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства. Слід розрізняти макроекономіку як сферу народного господарства і макроекономіку як науку. М. як наука обєктом свого дослідження має економічну систему суспільства як сукупність усіх елементів і сфер економіки і суспільних економічних відносин. Отже, предмет макроекономіки включає: - національну економіку як єдине ціле, тобто макроекономічну систему, - окремі агрегати економіки, які охоплюють всі або великі групи однорідних або подібних індивідуальних економічних субєктів та їх економічні звязки (сфера матеріального і сфера нематеріального виробництва, державний і приватний сектори, сфера домашніх господарств тощо), - сфери економічної системи (виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту), - економічні звязки між субєктами економічної системи (соціально-економічні і організаційно-економічні відносини), - стратегію економічної поведінки держави, тобто макроекономічне регулювання і основи економічної політики. При цьому слід памятати слова Дж.М.Кейнса щодо значення економічної теорії взагалі: Економічна теорія не є набором уже готових рекомендацій,які застосовують безпосередньо в господарській практиці. При цьому проводиться різниця між відомими і невідомими даними -перші використовуються для наступних теоретичних узагальнень,а другі є результатом теоретичного аналізу. Тому абсолютно неприпустимим є довільний відрив теорії від відомих фактів, макроекономіка повинна забезпечувати фактологічну коректність теоретичних формулювань. 1.2 Функції макроекономіки Функціональне призначення М. випливає із її предмету. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ 2.1 Класичний період Макроекономіка є однією з наймолодших економічних наук. У 1576 році француз Жан Боден обгрунтував зміну рівня цін (тобто інфляцію) результатом зміни співвідношення між кількістю грошей та товарів. Макроекономічну спрямованість також мали дослідження англійських економістів В. Петті і Г.Кинга, які біля 300-т років тому вперше у світовій практиці здійснили розрахунки й дали оцінку національного доходу Англії і Франції. Першими авторами наукової політичної економії є У. Петті (Англія) і П. Насправді він зробив дещо інше: своїми висловами, як і думками, про вартість, ренту, заробітну плату, розподіл праці і гроші він заклав підвалини наукової політичної економії. К. Маркс назвав його батьком політичної економії і найгеніальнішим та найоригінальнішим дослідником-економістом. Роздумуючи з цього приводу, він висловив дуже популярне і в наші дні переконання: Праця - це батько і активний принцип багатства, а земля - його мати. З одного боку, кількісна теорія грошей дійсно показала, що гроші самі по собі не констатують багатство, з іншого - У. Петті, а потім й інші автори класичної політичної економії, фокусуючи увагу виключно на ролі грошей як засобу обігу, не зрозуміли взаємозвязку між товарним і грошовим ринком, що випливає з функції грошей як засобу збереження цінностей. Пізніше його погляди будуть поділяти й інші представники класичної школи, наприклад Д. Рікардо і Т. Мальтус. Вартість його, як і всіх товарів, створюється працею, а мінова вартість кількісно визначається розмірами трудових витрат у добуванні дорогоцінних металів порівняно з витратами в інших сфера
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
