Фармакогнозія – наука, що всебічно вивчає рослини, лікарську сировину рослинного і тваринного походження, а також продукти їх переробки. Вивчення хімічного складу ліків і препаратів. Історія фармакогнозії в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку.
Фармакогнозія - наука, що всебічно вивчає лікарські рослини, лікарську сировину рослинного і тваринного походження, а також продукти їх переробки. Вони почали застосовувати для лікування вогонь (обкурювання людей та одягу) і воду. Історики вважають, що в цей період у звязку із зародженням нових культур зявилися перші ворожбити й чаклуни, які займалися також лікуванням. В Аюрведі описано велику кількість захворювань і понад 1000 лікарських рослин, засобів тваринного походження (молоко, сало, тести-кули, кров, жовч, мозок ссавців, птахів, риб), мінеральних речовин (мідь, залізо, арсен-мишяк, стибій - сурма). «Лікар, що обізнаний з цілющими властивостями коріння, - людина, який знає силу молитов, - пророк, а той, хто знає дію ртуті, - бог», - записано в Аюрведі.За часи язичництва людей лікували «волхвы, ведуны, знахари, лечьцы» (народні лікарі), використовуючи для цього рослини, мінерали, продукти тваринного походження, зокрема ялину, берест, липу, вербу, явір, березу, шипшину, глід, звіробій, хрін, глину, золу, мед і таке інше. Тоді ж зявляються перші письмові згадки про зцілення рослинами - «зелієм». Це слово означало траву, настій на травах, отруту, звідси походить «зелейники» - особи, що займалися лікуванням; «зелейниками» називали також рукописні збірники, травники та лікувальники. Арсенал лікарських форм, що їх застосовували лікарі за часів Київської Русі, був досить багатим: порошки («порохи»), мазі («масти», «мазуни»), настої, відвари («питие», «зелье»). Щодо методів, якими користувалися «лічці», то вони були суто індивідуальними, бо зцілителі самі виготовляли ліки за секретами своїх попередників.Крім того, фармакогнозія розробляє методи виявлення дикорослих лікарських рослин, регламентує способи збору, сушіння, сортування та транспортування сировини на заводи та склади, методи його прийому та зберігання, визначення його автентичності, якості і т.п. Відповіді на багато запитань у вивченні фармації та фармакогнозії допомагає знайти біофармація. Біофармація вивчає механізми дії лікарських засобів з встановленням певного дозування. Товарознавчі та аналітичні напрями складають основний зміст науки біофармації у ХХ столітті, що дозволило пояснити роль і значення в фармакотерапії лікарської форми (від раціонально обраної лікарської форми залежить успіх фармакологічної дії). В даний час немає сумніву в тому, що біофармацевтичний напрямок у фармацевтичній медичній науці має виключне значення для фармакотерапії як з точки зору оптимальних лікарських форм з максимальною лікувальною дією, так і для повного зменшення або усунення небажаної дії лікарського препарату.Можна зробити висновок, що фармакогнозія - це стародавня наука, навіть комплекс наук, що вивчає витяг, приготування та застосування різних лікарських рослин. Наука про ліки (лікознавство) довгий час включала широке коло знань, який потім розчленувалася на ряд самостійних фармацевтичних (фармакогнозія, фармацевтична та токсикологічна хімія, фармацевтична технологія, організація фармацевтичної справи) і медичних (фармакологія, токсикологія) дисциплін. Ця диференціація відбулася в XIX столітті, коли від фармацевтичних дисциплін відокремилася фармакологія з токсикологією. А до цього рубежу всі відомості, що стосувалися історії науки про ліки, поширювалися і на фармакогнозію. Більш того, фармакогнозія більше, ніж будь-яка інша частина науки про ліки, має право широко висвітлювати історію ліків, оскільки багато століть рослини були основними лікарськими засобами.
План
Зміст
Вступ
1. Історія розвитку фармакогнозії від стародавних часів до 19 століття
2. Історія розвитку фармакогнозії в Україні
3. Сучасна фармакогнозія
Висновки
Перелік використаної літератури
Вывод
Можна зробити висновок, що фармакогнозія - це стародавня наука, навіть комплекс наук, що вивчає витяг, приготування та застосування різних лікарських рослин. Вона відіграла важливу роль у становленні сучасної медицини та фармакології.
Наука про ліки (лікознавство) довгий час включала широке коло знань, який потім розчленувалася на ряд самостійних фармацевтичних (фармакогнозія, фармацевтична та токсикологічна хімія, фармацевтична технологія, організація фармацевтичної справи) і медичних (фармакологія, токсикологія) дисциплін. Ця диференціація відбулася в XIX столітті, коли від фармацевтичних дисциплін відокремилася фармакологія з токсикологією. А до цього рубежу всі відомості, що стосувалися історії науки про ліки, поширювалися і на фармакогнозію. Більш того, фармакогнозія більше, ніж будь-яка інша частина науки про ліки, має право широко висвітлювати історію ліків, оскільки багато століть рослини були основними лікарськими засобами.
Перелік використаної літератури
1. Наказ МОЗ України від 08.04.2014 р. № 252 «Про затвердження шостого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності»
2. Постанова КМУ від 31 березня 2004 р. № 411 «Про затвердження Положення про Державний реєстр лікарських засобів»
3. Бобкова І.А. Фармакогнозія: Підруч. для мед. ВНЗ І-ІІІ рів. акред. - 2-ге вид., перероб. і доп. 2010
4. Кобзар А.Я. Фармакогнозія в медицині: навч. посіб. для студ. вищого фармац. навч. закл. і фармац. ф-тів вищих мед. навч. закл. IV рівня акредитації та провізорів- інтернів. - К. : Медицина, 2007. - 543 с.
5. Семенченко В.Ф. Історія фармації. М.: ІКЦ "МАРТ", 2002 г. - 640 с.
6. Фармакогнозія. Лікарська рослинна сировина та фітозасоби./За загальною редакцією професора П.І. Середи. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 352 с.
7. Фармацевтична енциклопедія / Голова ред. ради та автор передмови В.П. Черних. -2-ге вид., переробл. і доповн. - К.: «МОРІОН», 1632 с.: іл. 16 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
