Поняття та структура бібліограічного опису як результату наукової обробки документів. Головні етапи та періоди розвитку: з давнини до XVIII ст., XIX ст., перша та друга половина ХХ ст. Аналіз сучасних досягнень в даній сфері, тенденції та перспективи.
Бібліографічний опис є одним із видів згортання інформації аналітико-синтетичного перероблення документної інформації, що передбачає уніфікацію в розумінні й обміні інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства. З 1976 р. стандарти з опису, що затверджуються і використовуються в нашій країні, ураховують вимоги ISBD (International standard bibliographical description). Бібліографічний опис - це записана за певним правилами множина бібліографічних даних, що ідентифікують документ. В органах науково-технічної інформації найчастіше виконують процеси реферування, індексування, наукового перекладу, складання аналітичних оглядів, вилучення фактів з документів, проте вони постійно мають справу і з бібліографічними описами, і з анотаціями. Подальший розвиток наведення бібліографічних відомостей про документ повязують з іменем видатного вченого й поета Стародавньої Греції Каллімаха (III ст. до н. е.), який уперше став виносити на початок опису імя автора у відомій бібліографічній праці «Таблиці тих, що уславилися з усіх галузей знань, і того, що вони написали у120 книгах», бібліографічні описи в якій відрізнялися точністю, єдиним підходом до їх складання.Невідємною частиною діяльності документознавця є складання бібліографічного опису на документи, що вивчається в контексті навчального курсу «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», який спрямовано на опанування методів згортання інформації. Бібліографічний опис є одним із видів згортання інформації аналітико-синтетичного перероблення документної інформації, що передбачає уніфікацію в розумінні й обміні інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства. Отже, бібліографічний опис - це записана за певним правилами множина бібліографічних даних, що ідентифікують документ. Бібліографічний опис - результат тривалого процесу бібліографічної професіональної та не професіональної практики, спостереження, порівняння бібліографічних знань та їх аналіз, зіставляти сенс з науковим підходом до вивчення не тільки документованих текстів, але і звязаних з ними явищ. В першому розділі курсової роботи було розглянуто бібліографічний опис як результат наукової обробки документа і виявлено, що наукова обробка документів здійснюється сьогодні всюди, де людина має з ними справу.
Вывод
Невідємною частиною діяльності документознавця є складання бібліографічного опису на документи, що вивчається в контексті навчального курсу «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», який спрямовано на опанування методів згортання інформації. Бібліографічний опис є одним із видів згортання інформації аналітико-синтетичного перероблення документної інформації, що передбачає уніфікацію в розумінні й обміні інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства.
Отже, бібліографічний опис - це записана за певним правилами множина бібліографічних даних, що ідентифікують документ. Це процес і результат складання за визначеними правилами переліку відомостей про які-небудь документи, які ідентифікують цей документ і дозволяють знаходити його серед багатьох інших.
Бібліографічний опис - результат тривалого процесу бібліографічної професіональної та не професіональної практики, спостереження, порівняння бібліографічних знань та їх аналіз, зіставляти сенс з науковим підходом до вивчення не тільки документованих текстів, але і звязаних з ними явищ.
Сучасні принципи опису складаються на протязі багатьох тисячоліть. Теоретичні погляди на БО дозволяють розглядати його як окремий випадок опису взагалі.
Задача бібліографічного опису - це забезпечення впровадження автоматизованих технологій, ефективність пошуку та використання всіх типів документів у видавництвах як в нашій країні так і за кордоном.
В першому розділі курсової роботи було розглянуто бібліографічний опис як результат наукової обробки документа і виявлено, що наукова обробка документів здійснюється сьогодні всюди, де людина має з ними справу. Процеси складання бібліографічних описів, систематизації, предметизації, анотування, складання бібліографічних оглядів широко використовуються в бібліотеках. Без них неможливо «комплектувати й організовувати бібліотечний фонд, неможливо інформувати читачів про склад і зміст цього фонду. Уся бібліографічна робота бібліотеки - інформаційна і довідкова - ведеться з використанням різноманітних видів аналітико-синтетичної обробки. Уся робота з безпосереднього обслуговування читачів не може обійтися без різних видів такої обробки.
В другому розділі курсової роботи було проаналізовано І - й етап розвитку бібліографічного опису: з давнини до XVIII століття.
Етап характеризується передумовами виникнення й першими спробами надання ознак ідентифікації документа. Уже 2000 року до н. е. складено найдавніший зі збережених списків книг на шумерській черепяній таблиці, у якому функції назв виконували перші рядки текстів. Прикладом першої спроби наведення бібліографічних відомостей про документи є таблиці з бібліотеки ассірійського царя Ашшурбаніпала (VII ст. до н. е.) із зазначенням у кінці тексту назви твору, номера таблиці, перших слів наступної таблиці, імені власника оригіналу й імені переписувача, якщо документ був копією.
В третьому розділі розповіла про розвиток бібліографічного опису XIX століття.
Цей етап характеризується вдосконаленням досягнутих знань щодо складання бібліографічних описів на документи, що виявилося у створенні спеціальних інструкцій. Вітчизняну практику складання бібліографічних описів збагачують відповідні інструкції й правила. Так, 1809 року директором Санкт-Петербурзької імператорської бібліотеки О.М. Оленіним створено першу друковану інструкцію зі складання книго описів «Досвід нового бібліографічного порядку», у якій визначався обсяг, послідовність елементів опису, а також формальні правила, наприклад, наведення назви твору з помилками, якщо вони є на титульному аркуші.
В четвертому розділі представила розвиток бібліографічного опису в I половині XX століття.
Третій етап характеризується вдосконаленням інструкцій і правил щодо складання бібліографічного опису різних видів документів.
Найдосконалішими інструкціями на початку XX ст. були англо-американська й прусська, які вплинули на створення національних інструкцій з книгоопису в багатьох країнах. Англо-американська інструкція, яка стала результатом роботи комісії експертів Великої Британії, США (1908) і фахівців із Канади й Австралії, базувалася на використанні заголовків, що містили назви організацій. Однак ця інструкція відрізнялася складністю, громіздкістю, надмірною увагою до зовнішніх особливостей оформлення книг за рахунок недостатнього розкриття їхнього змісту.
В пятому розділі розглянула розвиток бібліографічного опису в II половині XX століття.
Четвертий етап еволюції бібліографічного опису характеризується розвитком міжнародного обміну бібліографічною інформацією й автоматизації інформаційних і бібліотечно-бібліографічних процесів.
Ще наприкінці XIX - на початку XX ст. постала проблема розроблення єдиних міжнародних правил складання бібліографічного опису документів, які не реалізувалися через недостатній рівень міжнародного співробітництва бібліотек і бібліографічних установ і відсутність національних інструкцій в деяких країнах. Вирішення цієї проблеми стало можливим тільки в середині XX ст., коли секція каталогізації Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ ініціювала 1954 р. створення робочої групи для координації принципів книгоопису на основі існуючих інструкцій з книгоопису багатьох країн.
Вся багатостолітня історія розвитку бібліографічного опису, дозволила зробити висновки, що опис друкованих творів - далеко не така проста справа, як це уявляють собі багато хто. Розробка сучасної теорії та методики бібліографічного опису вимагає від бібліографів, бібліотечних працівників і вчених різних країн чимало зусиль.
Список литературы
1. Баркова О.В. Шлях онлайн документу в бібліотечному технологічному просторі/ О.В. Баркова // Б-ки нац. акад. наук: пробл. фукціонування, тенденції розвитку. - К.: НБУВ, 2003. - Вип. №2. - 216 с.
2. Вергунов В.А. Національна доктрина розвитку інформаційно-бібліотечної справи в Україні: Варіант для обговорення /В.А. Вергунов. - К.: Наукова думка, 2003. - 356 с.
3. Вернигора Н.М. Загальна і спеціальна бібліографія./ Н.М. Вернигора - К.: Інститут журналістики, 2004. - 254 с.
4. Вобленко Ю. Інформаційна культура в працях провідних бібліотекознавців та бібліографознавців / Ю. Вобленко // Вісн. Кн. палати. - 1999. - №2. - 169 с.
5. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів: Терміни та визначення: ДСТУ 2394-94: Вид. офіц. - К.:Держстандарт України, 1994. - 124 с.
6. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів:Підручник. /Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова. - К.: Вікар, 2003. - 328 с.
7. Орлов П.І. Інформаційні системи і технології в управлінні, освіті, бібліотечній справі: Наук. - практ. посіб. /П.І. Орлов. - Х.: ТОВ Прометей-Прес, 2003. - 292 с.
8. Павленко Р.І. Актуальні питання розвитку бібліотечної справи: Матеріали наук.-практ. конф. / Р.І. Павленко // Вісн. Київ. нац. ун-ту. - 2000.-Вип. №4 - 175 с.
9. Правила описування архівних документів:ДСТУ 4331:2004: Вид.офіц. - К.: Держспоживстандарт України, 2005. - 115 с.
10. Хайнацький М. Стан стандартизації в Україні та напрями вдосконалення розроблення державних стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи /М. Хайнацький/ / Вісн. Кн. палати. - 1996. - №1. - 236 с.
11. Швецова-Водка Г.М. Бібліографічні ресурси України:загальна характеристика/ Г.М. Швецова-Водка. - Рівне, 2000. - 205 с.
