Об"єкт, предмет історії релігій. Структурні системи релігієзнавства. Дослідження ранніх вірувань і культів народів світу. Філософські погляди на людину, світ, суспільство. Віровчення, які наділяють надприродними властивостями осіб (вождів) націй, держав.
Ця особливість історії релігій спричинилася до того, що його наукові пошуки та результати досліджень активно використовують історія, культурологія, психологія, правознавство, мовознавство, фольклористика, етнографія, мистецтвознавство, інші науки, які аналізують релігію крізь призму своїх інтересів. Обєктом історії релігії є духовна структура цінностей, сфера належного, преференційного еклезіо-юрисдикційного буття в союзі із державними інституціями, що креативно впливає на розвиток соціально-історичної системи в аспекті особливого релігійного й богословсько-теологічного аналізу цього стану в співвідношенні між собою структурних систем релігій світу. Як особливий погляд на релігію, вона заявила про себе тоді, як і філософія, окресливши свій предмет у XVII-XVIII ст., що було зумовлено намаганнями осмислити релігію як феномен, конституюванням філософії як виду пізнавальної діяльності. Філософія релігії зосереджується на проблемах релігієзнавства, повязаних із гносеологічними (пізнавальними) та онтологічними (буттєвими) чинниками, вивчаючи основні релігійно-філософські ідеї в їх історичному розвитку, сукупність філософських понять, принципів, які тлумачать релігію. її представляють різноманітні концепції, що інтерпретують релігію під кутом зору герменевтики (тлумачення давніх текстів залежно від культури, в яких вони існували, і від культури субєкта, який здійснює інтерпретацію), феноменології (вчення про феномен, який постає як певна реальність, її самовияв і саморозкриття), екзистенціалізму (вчення, яке значення сущого виводить з існування людини), прагматизму (вчення, яке зводить суть понять, ідей до практичних операцій), позитивізму (вчення, яке єдиним джерелом пізнання вважає емпіричний досвід), матеріалізму (вчення, що проголошує матерію першоосновою всього сущого) та ін. Як окрема галузь знань, вона оформилася в середині XIX ст. у звязку з виходом у світ праці німецького теолога і філософа Фрідріха Ернста Данієля Шлейєрмахера (1768-1834) "Психологія" (1862), в якій стверджувалося, що релігія є відчуттям людиною своєї єдності з Вічним і Цілим, ґрунтується на відчутті її залежності від Бога.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
