Опис розквіту та роздрібнення Єгипту - могутньої рабовласницької держави з необмеженою владою фараона. Характеристика єгипетського суспільства під час правління різних династій фараонів. Передумови, особливості і значення завоювання Сирії і Палестини.
Вступ Прийнята в сучасній науці періодизація єгипетської історії має корені в далекій давнині. Її основа була запропонована в двотомній «Історії Єгипту», написаній грецькою мовою єгипетським жрецем Манефоном, що жив незабаром після епохи Олександра Македонського. Щож стосується епохи Нового царства, що висвітлювалась найбільшим числом давньоєгипетських памятників, збігається з правлінням трьох манефоновських династій - XVIII, XIX і XX (з XVI по XI ст. до н.е.). Вся економіка епохи Нового царства найтіснішим образом звязана з завойовницькою політикою фараонів XVIII-XIX династій, з пограбуванням захоплених територій і країн: досить сказати, що не синайські рудники тепер є основними постачальниками міді в Єгипет - вона у величезній кількості ввозиться з Палестини і Сирії, прибуває у вигляді дарунків з Кіпру; золото, так марнотратно споживане єгипетським двором і храмами, служить основним видом данини скореної Ефіопії, а також надходить у Єгипет і з завойованих країн Передньої Азії; звідти ж і, можливо, шляхом обміну з Малої Азії - із країни хетів - одержують єгиптяни срібло. Ймовірно, Менеє був не першим верхньоєгипетським правителем, що прагнув до панування над Нижнім Єгиптом і, що домігся на цьому шляху визначених результатів. Головним її свідченням є знамениті піраміди царів IV династії: Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хаф-Ра) і Микерина (Менкау-Ра). Воцаріння засновника династії Аменехмета I знаменується переносом столиці з Фив, розташованих на півдні, на західний берег Нілу, на границю Верхнього і Нижнього Єгипту (поблизу Фаюмского оазису). І зараз знаменитий Абу-Симбельський храм, розпиляний на частині і відновлений потім над водами великого асуанського водоймища, вражає своєю величчю.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
