Аналіз здійснення політичного терору Одеською губернською надзвичайною комісією у травні 1920 р. Посилення терору як наслідок значного погіршення економічного становища, зокрема продовольчого забезпечення. Розкриття "підпільної петлюрівської організації".
Історія політичного терору в Одесі (травень 1920 р.) Олександр Шишко Анотація У статті досліджується здійснення політичного терору Одеською губернською надзвичайною комісією (далі - ОГНК) у травні 1920 р. За березень-квітень ОГНК, очолювана Станіславом Реденсом, прийняла, зокрема, рішення про розстріл 113 осіб. Розкриття «підпільної петлюрівської організації» стало демонстрацією переходу до «безпощадного винищення куркульсько-петлюрівських елементів як злісних ворогів радянської влади». Після прийняття законів про декомунізацію у 2015 р. в Україні активізувався процес демонтажу комуністичних символів, який засвідчив той факт, що в українському суспільстві ще існують значні прошарки населення, громадські організації та політичні партії, які негативно ставляться до знесення пам’ятників, перейменування населених пунктів, адміністративних одиниць, вулиць, майданів, назви яких уособлювали тоталітарне минуле. Ситуація змінилася, коли 4 березня до Одеси прибула група надзвичайників, серед яких був Станіслав Реденс, який очолив ОГСК, яка вже 9 березня була перейменована в ОГНК.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
