Історія політичної думки - Курс лекций

У руслі такого розуміння і висвітлюється в міфах тема земного життя людей, їх суспільного і державного устрою, їх взаємовідносин між собою і з богами, їх прав і обовязків - словом, всього того, що їм дозволено і що їм заборонено. Та чи інша версія божественного походження земної влади і порядку є, таким чином, загальнообовязкової моделлю відповідного їх улаштування та одночасно панівною ідеологією, яка не має конкуренції в особі інших уявлень, поглядів, точок зору і т. п.: сумнів у міфі є початок його раціоналізації , але це, як правило, справа доволі пізній. Наведені міфічні версії про божественний характер земних порядків лежать в основі більш конкретних поглядів про владу, управління, право, справедливість, правосуддя і т.д. Характеризуючи своє законодавство як здійснення волі богів, Хаммурапі проголошує: «За велінням Шамаша, великого судії небес і землі, та сяє моя справедливість в країні, по слову Мардука, мого володаря, та не знайдуть мої приречення нікого, хто б скасував їх». Головні її ідеї: політика вільна від моральних застережень і моральних отримань; авторитет Вед високий, але політики не завжди повинні керуватися релігійно-догматичними настановами; політичні знання спираються на узагальнення і систематизацію історичного та емпіричного досвіду; особистість керується чотирма головними призначеннями - дхармою (праведність), артхою (користь), камою (бажання) та мокшою (звільнення); загальне благо ніяк не пов?язане з інтересами особи і досягається сумлінним виконанням кожним своїх обов?язків; люди від природи недосконалі, тому необхідно широко застосовувати данду (примус, покарання); цар - земний бог, батько для підданих; держава виникає з того, що народ обирає першого царя і призначає йому відповідне утримання за охорону миру і спокою, щоб вийти з первісного стану хаосу.Зясування передумов цього феномена, аналіз провідних ідей, сформульованих визначними українськими мислителями на стадії еволюції національної, суспільно-політичної, морально-етичної традиції мають велике значення для зясування розвитку національної духовної культури, процесу формування сучасних державотворчих орієнтацій. Одним із найдавніших памятників російсько-української писемності, у якому автор намагається розкрити багато чого з названих вище проблем, є «Слово про закон і благодать» (XI ст.) митрополита Київського Іларіона, який відстоював рівноправність всіх християнських народів. У розвитку політико-державної думки в Київській Русі про відповідне місце належить безсмертному «Слову о полку Ігоревім», у якому підкреслюється ідея необхідності політичного обєднання російських земель і припинення Просвітництво - суспільно-політична течія, представники якої прагнули усунути недоліки існуючого суспільства, змінити його звичаї, політику та побут шляхом поширення ідей добра, справедливості, наукових знань. Сковорода приділяє людині та її сутності, гостро засуджує вади сучасного йому суспільства, таврує царат як оплот зла, критикує духівництво, чиновників феодального державного апарату, жагуче відстоює рівність між людьми, право кожного, незалежно від соціального стану, на щастя, вважаючи волю найвищим досягненням людини.Поряд із такими „старими” журналами, як „Віче”, „Політика і час”, зявилися нові часописи політологічного профілю - „Політична думка”, „Нова політика”, „Людина і політика”, „Розбудова держави”. Після тривалих дискусій переважна більшість фахівців дійшла висновку, що політологія є загальною інтеграційною наукою про політику в усіх її проявах. Головне її завдання - у безперервному процесі пізнання отримувати знання про політику на основі узагальнення достовірних фактів, досліджувати питання, відповідей на які ще немає, розмежовувати ілюзії та дійсність. Завдання політології як навчальної дисципліни - дати всім, хто цікавиться цими проблемами, мінімум наукових знань про політику, а політиків - навчити досягати успіху у виборчих кампаніях. Такими проблемами теорії політики, які вивчаються, зокрема, в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, є: - політична система та інститути громадянського суспільства сучасної України;Нині всі колишні соціалістичні країни (Україна не є винятком) переживають перехідний період. Особливості нинішнього етапу перехідного періоду полягають в тому, що Україна завершила початковий етап перехідного періоду - проголошення незалежності та набуття атрибутів держави і перейшла до етапу розвитку демократичних процесів, політичного та економічного облаштування. І якщо європейська політологічна думка орієнтує громадян на дотримання своїх зобовязань і виявлення поваги до держави та її законів, а американська політологія на перший план висуває інтереси особи, її вміння вирішувати свої власні проблеми в цивілізованому співробітництві зі співвітчизниками, то в Україні на перехідному етапі її розвитку слід враховувати як запити окремої особи, так і інтереси держави. Звертаючись до питання про національну ідею, слід виходити з того, що ця ідея має сприйматися більшістю населення України.

1. ЗМІСТ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ У ДІАСПОРІ