Історія походження гігієни, як окремої науки - Реферат

бесплатно 0
4.5 82
Робота лікарів-кураторів і гігієністів. Питання гігієни лікувально-профілактичних закладів. Багатовікова історія гігієни. Необхідність профілактики захворювань. Правила дієтичного харчування. Леонов як перший керівник кафедри державного лікарознавства.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Панакея допомагала лікувати, а Гігієна, за віруванням древніх греків, була богинею здоровя і прагнула запобігати виникненню захворювань. її імям названо цю профілактичну науку - гігієну. Гігієна - це наука, що вивчає закони впливу на організм окремих людей і цілих колективів соціальних, природних і штучних чинників навколишнього, а також внутрішнього середовища для виявлення закономірностей позитивного і негативного їх впливу на організм, здійснює на цій підставі наукове розроблення запобіжних і оздоровчих заходів, спрямованих на ліквідацію чи зменшення до безпечних величин (гігієнічних нормативів) впливу негативних чинників або, навпаки, на широке використання позитивних чинників для збереження, оздоровлення і зміцнення здоровя як окремої людини, так і цілих колективів, усього людського суспільства. Обєктом вивчення гігієни є практично здорові люди, тобто люди, які без обмежень здатні повністю виконувати свої біологічні й соціальні функції. Завдання профілактичної медицини (гігієни) виконують лікарі й середні медичні працівники: гігієністи, санітарні лікарі, помічники санітарних лікарів з певних розділів гігієни. Мета гігієни досить влучно та яскраво була сформульована засновником експериментальної гігієни в Англії Едмунд Парке: «Гігієна як наука переслідує велику і благородну мету - зробити розвиток людського організму найбільш досконалим, життя найбільш сильним, згасання найбільш уповільненим, а смерть найбільш віддаленою».

Список литературы
1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Воєнная гигиена й зпидемиология. - М.: Медицина, 1988. - 320 с.

2. Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. ДСАНПІН. Затв. МОЗ України 23.12.1996 р. №383.

3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320 с.

4. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320 с.

5. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І. Ципріян та ін. Навч. посібник - К: Здоровя, 1999. - 568 с.

6. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоровя. - Тернопіль-Київ-Вінниця: Лілея, 1997. - 328 с.

7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології; Навчальний посібник. - К.: Здоровя, 1999. - 694 с.

8. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: Світ, 2001. - 471 с.

9. Катернога М.Т. Українська криниця. - К.: Техніка, 1996. - П2 с.

10. Никберг Й.Й. Гигиена больниц. - К.: Здоровя, 1993. - 260 с.

11. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення // Закон України №4004-ХІІ від 24.02.94.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?