Криворіжжя на початковому етапі війни. Окупаційний період. Оборона. Евакуація. Діяльність радянського підпілля. Партизанські загони на теренах Криворіжжя. Діяльність українського націоналістичного підпілля. звільнення та відбудова Кривого Рогу.
За останні роки українські історики по новому осмислили ряд подій вітчизняної історії. Обираючи дану тему для наукової роботи я звернув увагу на те, що дотепер не існує жодного цілісного і комплексного дослідження Криворіжжя в роки Великої Вітчизняної Війни та в повоєнні роки. Об’єктом наукової роботи є Криворіжжя під час німецько-радянської війни і у перші повоєнні роки. Предметом дослідження є діяльність частин Червоної Армії, партизанських груп, радянського підпілля та українського націоналістичного підпілля на Криворіжжі в роки Великої Вітчизняної Війни та процес відбудови Кривого Рогу в післявоєнні роки. Виходячи з актуальності обраної теми і враховуючи недостатню вивченість проблеми, були поставлені такі завдання: - розглянути значення Кривого Рогу для СРСР та Німеччини; - проаналізувати діяльність партизанських груп та радянського підпілля на Криворіжжі в роки окупації; - висвітлити створення і діяльність підпільних націоналістичних осередків у вказаному регіоні; - встановити які саме радянські частини і з’єднання брали участь у боях за Кривий Ріг; - розглянути процес відбудови Кривого Рогу, його темпи і методи. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 22 червня 1941 р. (початок німецько-радянської війни) до 1950 р. (місто досягло довоєнних обсягів видобутку руди). Орджонікідзе пообіцяли збільшити видобуток руди, а дружини рудокопів з шахтоуправління «Першого травня» заявили про готовність замінити на робочих місцях своїх чоловіків, коли вони підуть на фронт. На кожному руднику був створений батальйон народного ополчення.1 Загалом, 20 тисяч криворіжців увійшло до народного ополчення. До останніх днів металурги «Криворіжсталі» виконували замовлення фронту - вночі домни переводились на тиху ходу. Для роботи в тилу Криворізький міськком КП(б)У залишив підпільний міський комітет у складі Н.Л.Омельченка, А.Е.Губенка, В.С.Сингирцова, С.Г.Помельникова2. Комітет створив на станції Довгинцеве підпільну антифашистську групу під керівництвом Ю.П. Щербака і налагодив звязок з групою Ф.М.Тарана, що формувалась на той час у Соцмісті. В 1943 році 15 членів Довгинцевської групи (серед яких Ю.Козаченко, Ю. Щербак, В. Носенко, М. Караванський, І. Москаленко, С. Поляков, С. Микитенко, Г.Шевченко та інші) були схоплені й закатовані. У грудні 1942 року на базі створених ще в 1941 році груп виник великий партизанський загін під командуванням колишнього вчителя ФНЗ рудника «Інгулець» Г.М. Сєднєва. В перші місяці війни тисячі українських патріотів, ризикуючи життям, вирушили на Україну.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
