Макроекономіка: суть, предмет, функції, основні закони (закон вартості, попиту та пропозиції, макроекономічної рівноваги і ін.). Історія розвитку макроекономічної науки та її основні представники (К. Маркс та ін.). Місце макроекономіки в системі наук.
Вони вивчаються цілою системою економічних наук, які носять прикладний, функціональний та фундаментальний або загальнотеоретичний характер. Господарські звязки досліджуються з різних позицій і на різних рівнях. Дисципліни фундаментальної економічної теорії вивчають загальні закономірності розвитку економічних систем з точки зору виробничих відносин (політична економія), а також на рівнях первинних неподільних господарських ланок (мікроекономіка) та всього народного господарства як єдиного цілого (макроекономіка). Крім цих основних рівнів дослідження виділяють ще проміжні рівні економічних структур - мезо-та мегаекономіку.Макроекономіка - галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу. Окрім неї, економіку вивчають багато інших економічних наук: політична економія, мікроекономіка, маркетинг, менеджмент, галузеві та функціональні економіки та ін. Водночас макроекономіка як наука, насамперед, спирається на положення та висновки політичної економії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію обєктивних економічних законів та механізми їх використання у практиці господарювання [1, c.10]. Вона також має безпосередній звязок з математикою і статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку, дозволяє перейти від якісного до кількісного аналізу економічних явищ, процесів та закономірностей, які відбуваються в економіці. До основних проблем, що досліджуються на макроекономічному рівні, відносяться:визначення обсягу і структури національного продукту і національного доходу; виявлення чинників, що регулюють зайнятість у масштабах національної економіки; аналіз природи і механізму інфляції та антиінфляційне регулювання; вивчення механізму і чинників економічного зростання; зясування причин циклічних коливань і конюнктурних змін в економіці; дослідження зовнішньоекономічної взаємодії національних економік; теоретичне обгрунтування цілей, форм і методів здійснення макроекономічної політики держави.Ця таблиця відображала загальну картину кругообороту товарів і послуг для основних секторів економіки і класів суспільства і давала уявлення про механізм функціонування економіки в цілому. Кене полягав у тому, що вона не давала пояснення, як в економіці забезпечуються ”природні закони”, тобто, вчений не розкрив механізму саморегулювання ринкової системи. Згідно з класичною теорією здатність ринку до саморегулювання, до досягнення так званого природного порядку в економіці забезпечується за допомогою механізму ціноутворення. Найяскравішим представником цієї теорії був Адам Сміт, який розглядає дві ціни: 1) природну, що покриває витрати і забезпечує середню норму прибутку; Якщо класики стверджували, що ринкові ціни здатні автоматично встановлювати в економіці рівновагу, а тому державне втручання в економіку не потрібне, то Кейнс уперше висунув ідею про те, що ринкова рівновага - це ще не благо для економіки.Макроекономіка є складовою частиною сучасної економічної теорії-фундаментальної науки, яка вивчає господарську діяльність людей. З одного боку, ринок є найбільш досконалим механізмом узгодження рішень індивідів і ефективного розподілу ресурсів, а з іншого - він породжує чимало негативних явищ, таких як спади виробництва, безробіття, інфляція, майнова поляризація суспільства. Вивчаючи різноманітні і суперечливі процеси ринкової економіки, вчені прийшли до висновку, що висока ефективність і багатство країни не гарантують стабільності і добробуту для всіх, і ринкова економіка потребує регулювання з боку суспільства, яке спрямоване на переборення значних вад ринку. Так, ощадливість окремої людини є запорукою збільшення її особистого багатства, проте зростання заощаджень в економіці в цілому, навпаки, може призвести до зменшення багатства нації. Макроекономіка повязана також з багатьма іншими науками, як економічними, так і неекономічними, зокрема із статистикою, яка забезпечує макроекономічні дослідження інформацією та методами її обробки; з демографією, яка надає дані про зміни у структурі населення, про його здатність до мобільності; а також з психологією, оскільки на економічні процеси впливають психологічні мотиви субєктів; з соціологією, яка вивчає поведінку людей в різних ситуаціях; з екологією, яка все більше повязує економічні проблеми з питаннями охорони довкілля, збереження природи.Отже, макроекономіка - це розділ сучасної економічної теорії, який досліджує економіку як єдине ціле, і навіть її найважливіші складові (бізнес, державний і т.п.). Основними проблемами, які вивчає макроекономіка, є: економічне зростання і його темпи; економічний цикл та її причини; рівень зайнятості і проблему безробіття; загальний рівень цін, і проблема інфляції; рівень ставки відсотка голосів і проблеми грошового звернення; стан державного бюджету, проблема фінансування бюджетного дефіциту і проблему
План
Зміст
Вступ
1. Макроекономіка:суть,предмет і функції
2. Історія розвитку макроекономічної науки
3. Місце макроекономіки в системі наук
Висновок
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
