Поняття філософії, її функції у суспільстві. Основні філософські проблеми та напрями. Характеристика ідеалізму як сущого світового розуму. Історія виникнення старогрецької філософії та її перші вчення. Теологизація у філософській думці у середні віка.
Філософія - це вкрай узагальнене, теоретичне бачення світу. Вона відрізняється від релігійного і від наукового способу розуміння дійсності. Від релігійного вона відрізняється своєї раціональністю, науковістю побудови і опорою на науку. Від наукового вона відрізняється тим, що являє собою узагальнене осмислення світового цілого й відношення людини до світу.
Філософський світогляд - це теоретичний погляд поширений на світ з позиції активної істоти, яка усвідомлює як найбільше себе, і те з чим їй доводиться взаємодіяти. Це сукупність фундаментальних ідей про людину, світу і про відношення до світу. Ці ідеї дозволяють людям свідомо орієнтуватися у світі та суспільстві, і, навіть, мотивувати свої вчинки. Їх специфіка полягає у тому, щоб вказати гранично широко, у межах певної цивілізації, що відбувається і, навіть, керувати у діях наріжними для даної цивілізації цінностями. Філософія розробляється окремими людьми, а не їх сваволею і капризом. "Що ж до окремих осіб, то вже, звісно, - зазначає Гегель, - кожен із новачків син свого часу; і філософія є й час, збагнене на думці".
Аристотель возносив філософію "головної ролі і чільною наукою, якій усі інші науки, як рабині, не сміють перечити". Для Сенеки філософія - основний засіб розвитку цивільних якостей особистості, морально-духовної доблесті та інтелектуальної сили.
З усього перебільшення значимості філософії для суспільства і Аристотель, і Сенека правильно відзначали лідируючу позицію у філософській думці у Московській духовній культурі, а зауваження Сенеки про моральної користь філософії зберігають своє значення і сьогодні.
Михайловський - оракул, філософія, осягаючи історичну епоху, випереджаючи відбиває напрям, і шляхи розвитку людства, попереджає про приховану небезпеку, і, так було з усіма крутими поворотами історії, в усі переломні історичні епохи. До цього зводиться завдання та сучасного філософії. Досліджуючи світ у цілому і становище людини у ньому, філософія виконує світоглядну функцію, Суспільство жадає від філософії відповіді на питання: Яким може бути світ, щоб він відповідав людині? Яким може бути сама людина, аби відповідати світу? Хто має право жити у гідному світі? Гідна чи сама людина, яка має право виступати від імені життя, чи розуміє її цінність? Відповідаючи на ці запитання, філософія постає як теоретична основа світогляду, вона пропонує систему категорій, виражає фундаментальні принципи буття, зокрема специфіку існування. До таких світоглядних принципів відносяться твердження: Світ "не створено ніким із богів, ніким із людей, а був і є вічно живим вогнем"; "Світ не безглуздий і абсурдний, але перебуває у безглуздому стані"; тощо.
Світоглядні принципи поділяються на ідеалістичні і матеріалістичні залежно від того, що ставиться на перше місце: свідомість чи матерія. Їх можна класифікувати як діалектичні і антидіалектичні залежно від того, визнається в них розвиток чи заперечується. Світоглядні принципи тісно повязані з практичним життям, із життєвими установками людини, яка пізнає. Так світоглядний принцип: "Бога немає, все дозволено" виправдовує нелюдськість і аморальність, беззаконня і злочинність. Твердження "Ніщо у світі не відбувається всупереч волі богів" породжує безвольність, примиренське ставлення до подій. Ліворадикальне гасло: "Хто був ніким, він стане всім" небезпечний свавіллям в соціально-культурному відношенні. Опанування досягненням світової культури - тривалий процес, та див не буває.
Безперечна заслуга сучасної філософії у філософській думці є висування її представниками нових цінностей. До них належать загальногуманістичні, екологічні цінності й цінності якості життя. Цінність якості життя протиставляється рівню життя, масовому виробництву і споживанню. Для людини, її здоровя, щастя не менш важливий рівень життя, як і його якість. Він визначається не так її комфортом, скільки добрими і гуманними відносинами у суспільстві, соціальною рівністю і близькістю до природи.
2. Предмет філософії. Проблема походження філософії. Основні філософські проблеми та напрями
Філософія - це така область духовної діяльності, що ґрунтується на особливому, філософському типі мислення, в основі якого полягає філософське пізнання, і самостійність предмета філософії. Філософія не є таким предметом як, наприклад, природничі науки, тому, що предмет філософії не локалізований в тій чи іншій конкретній області знання як, наприклад біологія, геологія… Проте предмет у філософії є, принципова неможливість зазначення його локалізації становить його специфічну особливість.
Це та область духовної діяльності, під аркушами якої лежить рефлексія над самою банківською діяльністю та, отже, за їхніми змістом, метою та формами й у кінцевому підсумку над зясовуванням сутності самої людини як субєкта культури, тобто сутнісних відносин людини до світу.
Філософія почалася з перенесенням основної уваги людини на її ставлення до світу, тобто, на людину, яка піз
Список литературы
1. Введення у філософію, частина 1 - М.: Вид-во політичної літератури, 1989.
2. Горфункель А.Х. Філософія епохи Відродження. М.: Вищу школу, 1980.
3. Історія філософії. /Пер. З чеського під ред.И. І. Богута - М: Думка. 1995.
4. Історія філософії: Запад-Россия-Восток (Книжка 1. Філософія давнини і средневековья).М., Греко-латинський кабінет Ю.О. Шичалина, 1996.
5. Кузнєцов В.М. Німецька класична філософія другої половини XVIII - на початку ХІХ століття. М.: Вищу школу, 1989.
6. Радугин А.А. Філософія - М. Вид-во Центр, 2001
7. Соколов В.В. Європейська філософія XV-XVII століть. М.: Вищу школу, 1996.
8. Філософія / під. ред. проф. Кохановського В.П. - изд.2-е, перер. і доп. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2001.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
